Самотужки навчився ремонтувати безпілотники, аби допомогти своєму підрозділу: історія воїна 60 окремої Інгулецької бригади Кривого Рогу
Під час активних бойових дій безпілотники стають розхідним матеріалом. Значна їх кількість виходить з ладу під час розвідницьких місій. Допомагає своїм побратимам із їх ремонтом офіцер 60 окремої механізованої Інгулецької бригади Віталій Онбиш. Його історією бригада поділилась на своїй сторінці в соцмережі.
Віталій Онбиш став до лав ЗСУ ще у перші дні після початку вторгнення – 27 лютого. У бригаді офіцер відповідає за морально-психологічне забезпечення. Спочатку Віталій служив у протитанковому підрозділі. А коли його розформували, воїна перевели до Батареї управління і артилерійської розвідки 60 окремої механізованої Інгулецької бригади.
Разом із побратимами захисник нищив ворогів спочатку на Херсонщині, а згодом – на Бахмутському напрямку, тому порівнює: «В Бахмуті все було складніше і важче, ніж на Херсонщині. На відміну від відкритого простору, де небезпеку для дронів становили тільки РЕБ та стрілецька зброя противника, міські умови стали новим викликом, коли і щільна забудова, і велика чисельність живої сили орків почали заважати нашій розвідці набагато ефективніше».
Саме в Бахмуті Віталій задумався над тим, аби допомогти побратимам з ремонтом пошкоджених під час місій дронів. Відповідних знань у нього не було, однак стало в нагоді те, що із дитинства чоловік цікавився електронікою.
«Коли прийшов перший дрон, я подивився на нього, розібрав – побачив, як він влаштований і що нічого особливо складного не було, і за допомогою «дронів-донорів», які хлопці знаходили раніше, зміг його відремонтувати», – згадує Віталій.
Найбільше складнощів у ремонті викликає робота із операційною системою, її дуже нелегко налаштувати і до неї доволі обмежений запас програмного забезпечення. А прошивати дрони потрібно часто, як каже сам воїн: «У ворога є спеціальний пристрій під назвою «аероскоп», який дозволяє «бачити» операторів та їх дрони поблизу, але ми з цим також вміємо боротися. Для цього постійно перепрошиваємо наших «пташок», що робить їх «невидимими» для нього».
Віталій каже, що основну роботу – морально-психологічне забезпечення підрозділу, ніхто не відміняв, а в бригаді зазначають: «Всі ми можемо бути зараз корисними одночасно на декількох напрямках спротиву і приклад нашого героя надихає до таких дій».
