Весь Інгулецький район стояв на колінах: у Кривому Розі попрощалися з поліцейським Максимом Ярмолюком
Кожне втрачене життя наших оборонців дорівнює величезному рубцеві на великому серці України. Сьогодні у Кривому Розі попрощалися із загиблим Максимом Ярмолюком. Він був старшим лейтенантом, заступником командира взводу тактико-оперативного реагування патрульної поліції у Борисполі.
Кривого Рогу приїхали бориспільські колеги воїна. Шану віддали і всі небайдужі мешканці Інгулецького району. У невеличкому залі палацу культури не було, де впасти яблуку. Повсюди портрети Максима. Біля труни, у руках дівчат, огорнутих синьо-жовтим стягом.
«Він у дитинстві був цікавим хлопчиком, допитливим. Одного разу, коли я його привезла у село до дідуся та бабусі, він влаштував пожежу. Підпилив солому. Вогонь ми загасили, а на питання чому він зробив такий вчинок відповів так: «Я хотів перевірити, чи горить небо». Така згадка про нього. Він і музикант, англійську добре знав, вивчав китайську. Гарна, світла людина», - ділиться тітка загиблого Валентина.
Максим Ярмолюк займався спортом, виступав у ПК, грав на гітарі. Був активним на усіх можливих напрямках. До правоохоронної служби мав красномовний хист до співу. Його заворожуючий тембр голосу був візитівкою колективу «Місячне сяйво».
«Він як патрульний пішов до штурмової бригади. Він багато де працював, але знайшов себе у поліції. А потім пішов на захист Батьківщини», - говорить близький друг полеглого Олександр.
Навчатися поліцейському хисту Максим Ярмолюк пішов у 2017 році. Вже у лютому 2018 року дав присягу на вірність українському народові.
«Максим – дуже розумна та талановита людина. Нам всім його дуже не вистачатиме. Він взірець того, яким має бути справжній чоловік. Як правоохоронець завжди був вірний присязі», - каже Дмитро Гладчук, колишній очільник Полку патрульної поліції Кривого Рогу.
У час повномасштабної війни боєць ніс службу у зведеному загоні на Запорізькому відтинку фронту. Життя Героя обірвало пряме влучання снаряду окупантського танку. Кожен, кого не спитаєш, згадує криворіжця лише зі світлої сторони. Це людина, яка завжди йшла на поміч, була душею компанії.
Інгульчани, колеги, рідні, небайдужі містяни не стримуючи сліз, стоячи на колінах і вклонивши голову, провели Героя в останню путь. Він знайшов свій спочинок на кладовищі у Широкій Дачі. Без очільника родини залишилася дружина та синочок, названий на честь тата.
Вічна пам'ять та слава!
