Поклик захищати мирних був у серці: у Кривому Розі провели у вічність «айдарівця» Владислава Свиридова
Україна кожного дня платить досить високу ціну за звільнення своїх земель. Ця ціна – життя наших захисників. Свій останній бій під найгарячішою ділянкою фронту, Бахмутом, прийняв військовий Владислав Свиридов. Сьогодні у Кривому Розі з ним попрощалися рідні, побратими та містяни.
Він був стрільцем у 24-ому окремому штурмовому батальйоні «Айдар». У воїна залишилися сестра та брат. До початку повномасштабного вторгнення не служив. Проте у серці Владислава яскраво палав вогонь помсти. Боєць дуже хотів долучитися до захисту вітчизни.
«Під час служби він виявив найкращі людські якості. Був сміливим, дисциплінованим. Не було жодного разу, коли б він відмовив у допомозі побратимам. Це було великим ударом, коли всі дізналися про його загибель», - каже побратим Дмитро.
Владислав Свиридов потрапив на фронт у серпні минулого року. Позивний отримав «Псих». Псевдо, звісно ж, було у гарному сенсі цього слова. Він безвідмовно йшов виконувати будь-які бойові завдання.
«Дуже чуйний. Найближчий мій друг. Дуже добрий», - через сльози каже кума Вікторія.
Життя Владислава забрав артилерійський обстріл ворога. Він отримав численні осколкові поранення. У мирному житті працював на Північному гірничо-збагачувальному комбінаті різноробочим. У вільний час ремонтував авто. Україні військовослужбовець віддав всього себе.
«Війна стосується кожного. Хтось боронить землю зі зброєю у руках. Хтось – у тилу. Волонтерить, допомагає. Це обов’язок кожної людини. Ми захищаємо те, що ось тут, недалеко. Це поле, з якого ми та наші діти їстимемо хліб. Річку, з якої ми і наші нащадки питимемо воду. Той невеликий клаптик землі, на кому розташована рідна будівля. Ось, що таке Батьківщина», - додає отець Іван, який проводив панахиду.
Вічна пам'ять та слава Герою!
