В останню путь провели хороброго криворізького захисника Павла Ліхмана

Павло Ліхман до повномасштабного вторгнення працював на «АрселорМіттал», колеги його любили і поважали. Мав багато захоплень – цікавився підводним мисливством та займався бджільництвом. Був відкритою, щирою людиною і готовий допомогти усім.

«Дуже добрий сім’янини, батько, чоловік. Займався пасікою, у нього все добре було. Пишався синами. Два сина у нього», – розповіла Тетяна Іванівна, двоюрідна тітка полеглого засинила. 

24 лютого Павло добровільно став на захист держави. Опинився в лавах 17-ї танкової бригади, був піхотинцем. Захищав Дніпропетровську область, зробив усе, аби ворог не дійшов до рідного міста. Після цього з побратимами звільняв Херсонщину.

«Завжди казав: «Хто, як не ми». Останні його слова були: «Я повернуся». Він загинув, як герой, по-іншому просто не міг вчинити, не міг сидіти і чекати», – наголошувала сестра загиблого Віра. Вона майже рік сподівалася та чекала на повернення брата, після того як він перестав виходити на зв'язок. 
4 серпня родина дізналася, що Павла більше немає серед живих, і їхні надії не справдилися. Він загинув ще в кінці серпня минулого року, проте повернути тіло змогли лише зараз.

Хороброго військовослужбовця удостоїли нагрудного знаку «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня посмертно.
Світла пам'ять захиснику!