Кривий Ріг простився з відданими патріотами України – Дмитром Юферовим та Сергієм Соколовським, котрі загинули на війні з російськими загарбниками
12 листопада мешканці Кривого Рогу простилися одразу з двома синами України – Дмитром Юферовим та Сергієм Соколовським. Чоловіки віддали найголовніше – своє життя, за Батьківщину та український народ. Проститися з військовими прийшли рідні, близькі, друзі та бойові побратими.
![Кривий Ріг простився з відданими патріотами України – Дмитром Юферовим та Сергієм Соколовським, котрі загинули на війні з російськими загарбниками](/images/16x9/photo_2022-11-12_13-49-49_2.jpg)
12 листопада Кривий Ріг оплакує Героя нашого часу Дмитра Юферова. Чоловік загинув, захищаючи східні кордони України. Траурну панахиду за загиблим розпочали на Центральному кладовищі, де священнослужитель провів церемонію відспівування. Згодом труну з Дмитром опустили в землю в секторі почесних поховань. Навіки простилися з військовим прийшли його рідні, близькі, друзі та бойові побратими.
Дмитро Юферов став на захист Батьківщини з першого дня повномасштабного вторгнення російських загарбників на територію України, до цього брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Мав інвалідність через травму, що отримав в 2015 році при виконанні бойових завдань. З лютого боровся за незалежність України в складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Мав звання сержанта. Але російсько-українська війна забрала життя 58-річного захисника, загинув він 31 жовтня внаслідок вибухової травми в місті Соледар, що на Донеччині. Дмитро Юферов уродженець Кривого Рогу, тут він й знайшов вічний спочинок. Не дочекалися Дмитра з війни сестра, племінники та дочка.
Також провели в останню путь і 23-річного Сергія Соколовського. Жалобну панахиду за військовим розпочали в Інгулецькому районі біля будинку загиблого, де раніше він проживав. Труна вкрита українським прапором стояла посеред двору, біля котрої зібралися кілька сотень людей, аби провести в останню путь свого сина, друга, учня, бойового побратима або просто знайомого. Люди віддали шану молодому захиснику та вишикувались у живий коридор, аби віддати парубку останню земну шану, коли труну з військовим несли до машини. Доставили тіло Сергія на цвинтар селища Широка Дача, де він знайшов свій вічний спочинок. Поховали криворіжця під українським стягом на Алеї Слави.
«Тіло можливо вбити, душа ж являється безсмертною. І ось сьогодні ми зібралися тут, аби провести в останню дорогу нашого Героя, нашого воїна – Сергія. Наші воїни свідомо йдуть на захист своєї Батьківщини, сім’ї, свого села, міста, країни. Вони йдуть свідомо захищати кожного з нас. Хіба це не найбільший прояв любові? То і є любов до ближнього. Бо заради нас він віддав своє життя. Ми повинні пам’ятати його подвиг!», - зазначив священник Іван Батіг.
«Я Сергія знаю з дитинства, ми з однієї школи, сиділи за однією партою. Весь час дуже добре товаришували. Така втрата для мене є дуже сильним стресом. Він був дуже життєрадісною людиною. Ми домовлялися прийти до один одного на весілля, але не вийшло», - зазначив друг загиблого Олександр Пухальський.
Сергій Соколовський завжди прагнув захищати рідну землю, тому у липні цього року пішов на фронт. Служив в десантно-штурмових військах Збройних Сил України, у складі 81-ї аеромобільної бригади. Війна забрала життя 23-річного Сергія. Загинув він під час артобстрілу на околицях населеного пункту Білогорівка, що на Луганщині. Сергій є випускником криворізької школи №102, до війни працював у кар’єрі ІнГЗК. Чоловічу турботу втратила назавжди матір та кохана дівчина загиблого, яка так і не стане з ним на весільний рушник.
Завжди будемо пам’ятати відвагу та подвиги наших військових! Вічна пам’ять Героям!
![](/img/2022-11/12/1668253879-photo_2022-11-12_13-49-30.jpg)
![](/img/2022-11/12/1668253885-photo_2022-11-12_13-49-31 (2).jpg)
![](/img/2022-11/12/1668253891-photo_2022-11-12_13-49-31.jpg)
![](/img/2022-11/12/1668253899-photo_2022-11-12_13-49-32.jpg)
![](/img/2022-11/12/1668253905-photo_2022-11-12_13-49-33 (2).jpg)
![](/img/2022-11/12/1668253912-photo_2022-11-12_13-49-33.jpg)
![](/img/2022-11/12/1668253918-photo_2022-11-12_13-49-39.jpg)
![](/img/2022-11/12/1668253925-photo_2022-11-12_13-49-40.jpg)
![](/img/2022-11/12/1668253931-photo_2022-11-12_13-49-42.jpg)
![](/img/2022-11/12/1668253937-photo_2022-11-12_13-49-43.jpg)
![](/img/2022-11/12/1668253944-photo_2022-11-12_13-49-45.jpg)
![](/img/2022-11/12/1668253951-photo_2022-11-12_13-49-46.jpg)
![](/img/2022-11/12/1668253958-photo_2022-11-12_13-49-47.jpg)
![](/img/2022-11/12/1668253964-photo_2022-11-12_13-49-48 (2).jpg)
![](/img/2022-11/12/1668253971-photo_2022-11-12_13-49-48.jpg)
![](/img/2022-11/12/1668253981-photo_2022-11-12_13-49-49.jpg)
![](/img/2022-11/12/1668253990-photo_2022-11-12_13-49-50.jpg)
![](/img/2022-11/12/1668253999-photo_2022-11-12_13-49-55 (2).jpg)
![](/img/2022-11/12/1668254006-photo_2022-11-12_13-49-55.jpg)
![](/img/2022-11/12/1668254014-photo_2022-11-12_13-49-56.jpg)
![](/img/2022-11/12/1668254021-photo_2022-11-12_13-49-57 (2).jpg)
![](/img/2022-11/12/1668254029-photo_2022-11-12_13-49-57.jpg)
![](/img/2022-11/12/1668254037-photo_2022-11-12_13-49-58.jpg)
![](/static/img/novideo.jpg)
![](/static/img/novideo.jpg)
![](/static/img/novideo.jpg)