У Кривому Розі провели в останню путь захисників України Андрія Дробіленка та Олександра Барановського, що загинули на Луганщині

Вдень мешканці Кривого Рогу зібралися на Центральному кладовищі, аби проститися з полеглим Олександром Барановським, котрий загинув за незалежність України. Труну з тілом чоловіка доставили до сектору почесних поховань, де священнослужитель провів церемонію відспівування. Попрощатися з військовим прийшли близькі, рідні, друзі та бойові побратими Олександра. 

«Останній раз дзвонив мені, ми спілкувалися про щасливе життя. Ми не встигли сказати всіх слів, що хотіли. Адже всього життя не вистачить, аби сказати все, що хочеш. Це неможливо!», - зазначив брат загиблого Сергій. 

Олександр Барановський завжди прагнув захищати свою Батьківщину. У 2014 році криворіжець став добровольцем та брав участь в АТО, а також був учасником ООС. Служив у військовій частині А 4156. З початку повномасштабного вторгнення рашистів чоловік захищав східні кордони України. Війна з російськими загарбниками забрала життя захисника 27 жовтня під час артилерійського обстрілу під Білогорівкою Луганської області. До війни Олександр працював на криворізькому підприємстві. У 40-річного військового залишився 16-річний син, котрий зараз проживає в Німеччині.

Цього ж дня на Краматорівському цвинтарі поховали Андрія Дробіленка. Біля труни, покритою українським прапором, священнослужитель провів церемонію відповідно до всіх релігійних звичаїв. Після цього тіло 53-річного військового опустили в землю, за яку боєць віддав найцінніше – життя. Провести в останню путь Андрія прийшли рідні, близькі, друзі, бойові побратими та колеги.

«Ми працювали разом з Андрієм Івановичем. Це була дуже світла та чудова людина. Був дуже хорошим спеціалістом, його всі поважали. Не віриться, що з ним таке трапилося. Завжди з теплом відзивався про свою сім’ю. Виховав чудового сина. Для нас це людина, яку ми всі безмірно поважали та будемо поважати. Будемо пам’ятати його!», - зазначила колега загиблого. 

Андрій Дробіленко долучився до війни з країною-агресоркою в серпні 2022 року, був командиром взводу стрілецького батальйону 92 окремої механізованої бригади. Мав звання старшого лейтенанта. Життя криворіжця обірвалося 27 жовтня під час бою на Луганщині, в районі населеного пункту Стельмахівка. В мирний час Андрій закінчив гірничорудний інститут, після чого почав свою кар’єру на рудоремонтному заводі. З 2017 року працював провідним інженером на машинобудівному підприємстві. Військовий був сім’янином, виховав разом з дружиною сина, який наразі залишився без батька.

Нагадаємо, Кривий Ріг простився з Андрієм Алексєєнком, котрий віддав життя за свободу і волю України.