Інгулецький ГЗК може припинити роботу через ситуацію на енергоринку
Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (входить до Групи Метінвест) може повністю припинити роботу через рішення Кабінету міністрів No 611, згідно з яким гарантії постачання електроенергію надаватимуться лише тим підприємствам, які імпортують 80% від своїх потреб - про це сказано в листі директора ІнГЗК Ігоря Тонєва до прем’єр-міністра та низки голів парламентських комітетів, копію якого ексклюзивно отримала редакція GMK Center.
Зазначається, що 30 травня засіданні було ухвалене рішення про збільшення попередньої норми з 30% з травня по вересень і 50% з жовтня по квітень до 80%. При цьому, не передбачено було попередньої належної дискусії чи обговорення, що позбавило споживачів можливості висловити свої зауваження та пропозиції.
«Підвищення норми купівлі імпортної електричної енергії до 80 % від загальної потреби підприємства змушує промисловість відповідно збільшувати обсяги імпорту електричної енергії, що стимулює штучне збільшення попиту на аукціонах з розподілу міждержавних перетинів та призводить до спекулятивного зростання цін на імпортну електричну енергію. Враховуючи те, що вартість електричної енергії до прийняття зазначеної постанови в пікові години вже становила від 160 до 200 євро/МВт-год, подальше підвищення цін становить серйозну загрозу для промислових підприємств», — сказано в листі.
Ігор Тонєв звертає увагу на те, що на Інгулецькому ГЗК витрати на електроенергію становлять 51% від собівартості виробництва залізорудної сировини. Тим часом підвищення вартості електроенергії може негативно позначитися на конкурентоспроможності ІнГЗК на міжнародному ринку.
«Придбання імпортної електричної енергії у розмірі 80 % від власного споживання стає недосяжним для ПРАТ «ІнГЗК» через зависоку ціну, що може призвести до повної зупинки комбінату. Лише внаслідок зупинки одного ПРАТ «ІнГЗК» ви-робництво залізорудної продукції в Україні скоротиться на 2,7 млн тон, що приведе до падіння ВВП на 4 млрд грн, втрати 0,7 млрд грн податкових надходжень та близько $150 млн валютної виручки», — сказано в листі.
Відзначається, що зупинка виробництва залізорудної продукції призведе до зменшення обсягів і залізничних та морських перевезень, а також до зниження попиту на продукцію машинобудівництва. Це може спровокувати ланцюжкову реакцію, яка негативно позначиться на суміжних галузях економіки й загострить економічну кризу.
На підставі вищезазначеного, Інгулецький ГЗК просить Кабінет Міністрів розглянути можливість:
1. Повернення до попередніх умов гарантування енергопостачання (30% 3 травня по вересень або 50% з жовтня по квітень) або скоригувати норму імпорту до 50% протягом усього року.
2. Збільшення обласних лімітів споживання на обсяги імпортованої електричної енергії.
Як повідомляв GMK Center, криворізькі гірничо-збагачувальні комбінати «Метінвеста» – Центральний, Інгулецький і Північний ГЗК у 2023 році сумарно інвестували 2,3 млрд грн для підтримки виробничих потужностей.
Підприємства ГМК відповідально сплачують податки, підтримуючи державний та місцеві бюджети у важкий період війни. За дослідженням GMK Center, у 2023 році найбільші компанії ГМК України сплатили понад $1 млрд податків.
Зазначається, що 30 травня засіданні було ухвалене рішення про збільшення попередньої норми з 30% з травня по вересень і 50% з жовтня по квітень до 80%. При цьому, не передбачено було попередньої належної дискусії чи обговорення, що позбавило споживачів можливості висловити свої зауваження та пропозиції.
«Підвищення норми купівлі імпортної електричної енергії до 80 % від загальної потреби підприємства змушує промисловість відповідно збільшувати обсяги імпорту електричної енергії, що стимулює штучне збільшення попиту на аукціонах з розподілу міждержавних перетинів та призводить до спекулятивного зростання цін на імпортну електричну енергію. Враховуючи те, що вартість електричної енергії до прийняття зазначеної постанови в пікові години вже становила від 160 до 200 євро/МВт-год, подальше підвищення цін становить серйозну загрозу для промислових підприємств», — сказано в листі.
Ігор Тонєв звертає увагу на те, що на Інгулецькому ГЗК витрати на електроенергію становлять 51% від собівартості виробництва залізорудної сировини. Тим часом підвищення вартості електроенергії може негативно позначитися на конкурентоспроможності ІнГЗК на міжнародному ринку.
«Придбання імпортної електричної енергії у розмірі 80 % від власного споживання стає недосяжним для ПРАТ «ІнГЗК» через зависоку ціну, що може призвести до повної зупинки комбінату. Лише внаслідок зупинки одного ПРАТ «ІнГЗК» ви-робництво залізорудної продукції в Україні скоротиться на 2,7 млн тон, що приведе до падіння ВВП на 4 млрд грн, втрати 0,7 млрд грн податкових надходжень та близько $150 млн валютної виручки», — сказано в листі.
Відзначається, що зупинка виробництва залізорудної продукції призведе до зменшення обсягів і залізничних та морських перевезень, а також до зниження попиту на продукцію машинобудівництва. Це може спровокувати ланцюжкову реакцію, яка негативно позначиться на суміжних галузях економіки й загострить економічну кризу.
На підставі вищезазначеного, Інгулецький ГЗК просить Кабінет Міністрів розглянути можливість:
1. Повернення до попередніх умов гарантування енергопостачання (30% 3 травня по вересень або 50% з жовтня по квітень) або скоригувати норму імпорту до 50% протягом усього року.
2. Збільшення обласних лімітів споживання на обсяги імпортованої електричної енергії.
Як повідомляв GMK Center, криворізькі гірничо-збагачувальні комбінати «Метінвеста» – Центральний, Інгулецький і Північний ГЗК у 2023 році сумарно інвестували 2,3 млрд грн для підтримки виробничих потужностей.
Підприємства ГМК відповідально сплачують податки, підтримуючи державний та місцеві бюджети у важкий період війни. За дослідженням GMK Center, у 2023 році найбільші компанії ГМК України сплатили понад $1 млрд податків.
