Мав золоті руки та добре серце: криворіжці провели у засвіти кулеметника Максима Манзюка
У Секторі почесних поховань вічно спочиватиме 41-річний воїн Максим Манзюк. 9 травня рідні, близькі та побратими простилися з Героєм. Свій останній бій він зустрів на Донецькому напрямку 3 травня.
Максим Манзюк мав золоті руки. У мирний час чоловік працював слюсарем. Вмів і з трактором впоратися, і на комунальній службі був, і меблі виготовляв.
«Він намагався все зібрати, розібрати. Це була надія, якщо щось потрібно полагодити або якось порадитись в якихось таких питаннях чоловічих. Це саме до нього було. І багато кому він допомагав. І двері поставити, і вікна, і побудувати щось, і воду зробити. Всі питання він вмів», - розповіла Оксана Гураль, сестра загиблого.
Чоловік строкову службу не проходив, через стан здоров'я, але у травні 2023 року, коли отримав повістку – став захисником. Навчання проходив у Чехії, потім служив кулеметником 1 піхотного відділення 2 піхотного взводу 3 піхотної роти піхотного батальйону військової частини А4954. Виконував бойові завдання переважно на Донецькому напрямку. Дістав контузію, поранення, незадовго до трагічних подій приїздив додому на реабілітацію.
«Завжди усміхнений, веселий, безвідмовний, як не попросиш про щось постійно, ну, помагав. Усьому буде не вистачати. Він ніколи не відмовляв ні в чому. Якщо його попросиш про щось, він неодмінно приїде, допоможе, чим зможе, як кажуть», - розповіла про полеглого його родичка Наталія. Вони бачилися перед від’їздом воїна у частину. Встановлювали камеру заднього виду в автівку оборонця.
Перед виходом на завдання Максим востаннє говорив по телефону з рідними, а 3 травня ворожа куля обірвала його життя, влучивши поблизу серця, з майже снайперською точністю.
У воїна залишилися батьки, дві сестри та брат. 9 травня рідні востаннє були поруч з оборонцем.
Низький уклін герою та вічна шана за подвиги!
Раніше ми писали, що криворіжець Дмитро Заярний повернеться додому на щиті.
Максим Манзюк мав золоті руки. У мирний час чоловік працював слюсарем. Вмів і з трактором впоратися, і на комунальній службі був, і меблі виготовляв.
«Він намагався все зібрати, розібрати. Це була надія, якщо щось потрібно полагодити або якось порадитись в якихось таких питаннях чоловічих. Це саме до нього було. І багато кому він допомагав. І двері поставити, і вікна, і побудувати щось, і воду зробити. Всі питання він вмів», - розповіла Оксана Гураль, сестра загиблого.
Чоловік строкову службу не проходив, через стан здоров'я, але у травні 2023 року, коли отримав повістку – став захисником. Навчання проходив у Чехії, потім служив кулеметником 1 піхотного відділення 2 піхотного взводу 3 піхотної роти піхотного батальйону військової частини А4954. Виконував бойові завдання переважно на Донецькому напрямку. Дістав контузію, поранення, незадовго до трагічних подій приїздив додому на реабілітацію.
«Завжди усміхнений, веселий, безвідмовний, як не попросиш про щось постійно, ну, помагав. Усьому буде не вистачати. Він ніколи не відмовляв ні в чому. Якщо його попросиш про щось, він неодмінно приїде, допоможе, чим зможе, як кажуть», - розповіла про полеглого його родичка Наталія. Вони бачилися перед від’їздом воїна у частину. Встановлювали камеру заднього виду в автівку оборонця.
Перед виходом на завдання Максим востаннє говорив по телефону з рідними, а 3 травня ворожа куля обірвала його життя, влучивши поблизу серця, з майже снайперською точністю.
У воїна залишилися батьки, дві сестри та брат. 9 травня рідні востаннє були поруч з оборонцем.
Низький уклін герою та вічна шана за подвиги!
Раніше ми писали, що криворіжець Дмитро Заярний повернеться додому на щиті.