Півтора роки рідні чекали на звістку: криворіжці простилися з командиром БТР Олександром Веремієвим, оборонцем, що поліг на Донеччині

До війни Олександр працював на ІнГЗК газозварювальником. Боронив цілісність і незалежність України ще з 2014 по 2015 рік у зоні АТО. Після демобілізації чоловік знав, що ще повернеться на фронт. І коли у 2021 році йому подзвонили – підписав контракт. 

«Якщо чесно розповісти, то всім захоплювався. Такий толковий син був у мене дуже. І добрий був, і якось розположення він до себе мав. Тож дуже хороший був. Знаєте, що я вам скажу чесно, ми з ним скільки  після АТО розмовляли і він сказав, що я ненавижу росію. Ще в АТО, як був він, все це бачив, що твориться», - розповіла мати загиблого Наталя. 

Він ніс службу у 54-й бригаді, був командиром БТР. Повномасштабне вторгнення він зустрів у перших рядах, у районі Мар'янки. 21 березня 2022 року рідня втратили з воїном зв'язок. Якщо зазвичай вони зідзвонювалися тричі на день, то з того дня чоловік більше не піднімав слухавку. 

«Він був хлопчик, я не можу передати якої красоти, у нього сині очі. Він чорнявий, гарний, виріс швидко, компанія в нього була гарна. Дуже гарна людина, просто я не можу передати. З повагою до батьків відносився. Я просто коли дізналася, що таке сталося, не вірила. Він такий шустрий, такий бистрий, він такий... Не можу передати вам, наскільки ця людина гарна була. І стільки часу ми чекали звістки про нього. Всі були в шоці», - поділилася подруга матері. 

Його тіло повернули за репатріацією. Довгий час ДНК-тести не давали результатів, спрацював третій. 

7 травня тіло Олександра прийняла рідна земля. У героя залишилися мати, дружина, двоє дітей та онук. 

Воїн за життя був відзначений нагрудним знаком «Учасник АТО», відзнакою Президента України «За участь у антитерористичній операції» та відзнакою Президента України «за оборону України». 

Нагадаємо, що раніше ми писали, що у Кривому Розі провели у вічність оборонця Маріуполя Сергія Мар'яненка.