Їхні подвиги закарбовані назавжди: у Кривому Розі відкрили пам’ятні меморіали одразу чотирьом полеглим Героям

Шану Єгору Біркуну віддали у ліцеї №81. Йому сьогодні присвятили квіти, важливі спогади та вогонь файєрів. 

«Якщо немає історії, то немає майбутнього. Він Герой. У нього дуже добра родина. Ми завжди спілкуємося з матір'ю. Ми були ініціаторами перейменування вулиці на його честь. Ми будемо підтримувати все, що має зв'язок з цим Героєм. Це дуже важливо. На відкритті практично всіх дощок в нашому районі я присутній особисто, тому що це повага до героїв, які захищають нашу державу», - сказав голова Довгинцівської районної у місті ради Ігор Ратінов. 

Мама Єгора зауважує, син любив життя, обожнював спорт, перед початком повномасштабного вторгнення готувався до ЧС зі змішаних єдиноборств у складі збірної України. Але вибороти світову першість не судилося… Єгор Біркун нагороджений медаллю «Операція об’єднаних сил. За звитягу та вірність», орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно, нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня посмертно. 

«Будучи резервістом полку «Азов», в перші дні війни вирушив до Маріуполя, до своїх побратимів. Все чудово пам'ятаю, що відбувалося на той час в Маріуполі. Він бачив пекло цієї війни, бачив смерті та поранення своїх побратимів. Він дуже хотів вижити, він дуже хотів повернутися, одружитись, продовжити заняття спортом, дійти до самих високих вершин в спорті. Але виконуючи наказ та намагаючись спасти свого побратима, Єгор загинув», - розповідає Людмила Біркун.  

На базі гімназії №22 відкрито одразу 3 меморіальні дошки. Олег Отрубянніков боронив нас у лавах 79-ої окремої десантно-штурмової бригади, мав посаду стрільця-гранатометника. За мирного життя захоплювався риболовлею і тихим відпочинком на природі. Працював водієм у КНУ, а потім у ТОВ «Вестшляхбуд». 31 березня 2023 року загинув у Мар’їнці, що на Донеччині. Посмертно нагороджений медаллю «За військову службу Україні», нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня. 

«Брат завжди був дуже спокійною, але справедливою людиною. У будь-яких моїх негараздах від нього я чула завжди одну фразу «Сестро, прорвемося». Цю фразу я почула і під час останньої нашої з ним розмови. Ми мусимо продовжити боротьбу проти окупанта. Кожен на своєму місці, кожен як може. За ради наших Героїв», - сказала сестра Олега, Валентина. 

Юрій Коваленков за мирного життя працював юрконсультантом у Виконкомі Центральної-Міської райради. Він мав досягнення у спорті, а саме з карате. У вільні хвилини проводив тренування для побратимів. У 2015 році добровольцем долучився до АТО, боронив Маріуполь. У 2022 році вступив до Сил ТРО, був старшим солдатом кулеметного взводу РВП. Його життя обірвалося 7 квітня 2023 року на околиці Новобахмутівки на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня посмертно. 

«Він був дуже добрим. Дякую кожному, хто сьогодні прийшов вшанувати пам'ять наших хлопців. Вони захищали нас з вами», - прокоментувала мама оборонця, Любов Коваленкова. 

Олександр Пшеничний обожнював туризм, спорт, походи у гори. У нього було багато друзів, його любили як дорослі, так і діти. Криворіжець пішов на повномасштабну війну водієм обслуги зенітно-артилерійського відділення ЗАВ РВП в/ч А1035. Серце містянина перестало битися 31 жовтня 2022 року поблизу Невельського Донецької області. Його посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня. 

«Це для нас велика втрата. Ми осиротіли всі. Він не приїде на машині, щоб підібрати когось. Не постукає у вікно і не скаже «Як ви?». Дуже тяжко без нього», - сказав рідний дядько Олександра, Микола Іванович. 

Вічна пам'ять Героям! Вклоняємося за подвиги!

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Кривому Розі у засвіти провели воїна Євгена Павліченка.