В думках рідних, в пам'яті кожного – на вічно: на фасаді школи № 79 відкрили меморіальну дошку на честь полеглих на війні криворіжців Віталія Заїкіна, Андрія Гринюка, Антона Калінки, Олександра Михайлова
10 квітня криворіжці віддавали шану загиблим випускникам КЗШ №79, що до останнього подиху залишалися вірним країні і народу, яких захищали від ворожої навали. Хтось повернувся з-за кордону, хтось зовсім юним добровільно підписав контакт, хтось не встиг створити родину. Аби пам'ять про них жила у віках на фасаді закладу встановили меморіальні дошки.
Розповіла про молодого Героя Оксана Саєнко його класна керівниця: «Віталій навчався в нашій школі з 1 по 9 клас. Запам'ятався всім нам, як світла, радісна, дружелюбна дитина, прекрасно навчався, хороший друг. І потім коли пішов до технікуму, кожного ранку проходив повз шкільне подвір'я і своєю щирою посмішкою вітав усіх нас, вчителів. Це болісна була звістка, бо вона прилетіла на чорних крилах війни до нас першою. Віталій загинув першим з наших випускників. І сьогодні відкриваючи меморіальні дошки, всі разом ми повинні усвідомлювати наскільки це важливо, пам’ятати шанувати імена полеглих і разом наближати перемогу».
Віталій пішов навчатися до коледжу у 2019 році. Згодом вступив на контрактну службу до в/ч 3011, отримав звання старшого солдата. Загинув у бою на «Азовсталі» від вогнепального поранення. Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).
Андрій Гринюк випустився у 2002 році. На початку повномасштабного вторгнення від повернувся з Іспанії, аби стати на захист батьківщини. Служив помічником кулеметника 3 взводу 1 роти спецпризначення «Донбас». Його життя обірвалося у боях за Лиман. Посмертно Андрія нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Антон Калінка вчителям запам’ятався як веселий життєрадісний учень. Коли прийшла війна – став стрільцем санітаром 2 механізованого батальйону. Боронячи Бахмут чоловік отримав поранення несумісні з життям. За виявлену у боях звитягу та доблесть, нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).
Олександр Михайлов був випускником 1992 року. Чоловік теж повернувся з-за кордону, аби захищати Україну. Записався добровольцем, але потрапив до ЗСУ через рік. Був навідником-оператором 5 механізованої роти. Набирався військового досвіду на навчаннях у Великій Британії та Німеччині. Свій останній бій він зустрів у Куп'янському районі. За подвиги та мужність його нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).
Висловила свої думки щодо необхідності та ролі меморіалів у нашому суспільстві Світлана Сивогракова, директорка школи: «У закладу навчального така місія, я б сказала, скорботна місія, але дуже важлива. В тому значенні, що рідні й близькі загиблих героїв повинні знати, що ми розуміємо яка важка втрата для них, що ми будем пам’ятати кожного, що вони захистили нас і зупинили ворога, і віддали все саме цінне, тобто своє життя. Завдяки цьому зараз у закладі лунає дитячий сміх, діти приходять на заняття офлайн, на консультації, відремонтовано укриття. Тому життя продовжується щасливе, для цього вони загинули. Їх не повернуть, але їх пам'ять буде жити вічно для нас».
Нагадаємо, що раніше ми розповіли історію криворіжця Олександра Кучеренка, який вже третій рік поспіль боронить державу.
Розповіла про молодого Героя Оксана Саєнко його класна керівниця: «Віталій навчався в нашій школі з 1 по 9 клас. Запам'ятався всім нам, як світла, радісна, дружелюбна дитина, прекрасно навчався, хороший друг. І потім коли пішов до технікуму, кожного ранку проходив повз шкільне подвір'я і своєю щирою посмішкою вітав усіх нас, вчителів. Це болісна була звістка, бо вона прилетіла на чорних крилах війни до нас першою. Віталій загинув першим з наших випускників. І сьогодні відкриваючи меморіальні дошки, всі разом ми повинні усвідомлювати наскільки це важливо, пам’ятати шанувати імена полеглих і разом наближати перемогу».
Віталій пішов навчатися до коледжу у 2019 році. Згодом вступив на контрактну службу до в/ч 3011, отримав звання старшого солдата. Загинув у бою на «Азовсталі» від вогнепального поранення. Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).
Андрій Гринюк випустився у 2002 році. На початку повномасштабного вторгнення від повернувся з Іспанії, аби стати на захист батьківщини. Служив помічником кулеметника 3 взводу 1 роти спецпризначення «Донбас». Його життя обірвалося у боях за Лиман. Посмертно Андрія нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Антон Калінка вчителям запам’ятався як веселий життєрадісний учень. Коли прийшла війна – став стрільцем санітаром 2 механізованого батальйону. Боронячи Бахмут чоловік отримав поранення несумісні з життям. За виявлену у боях звитягу та доблесть, нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).
Олександр Михайлов був випускником 1992 року. Чоловік теж повернувся з-за кордону, аби захищати Україну. Записався добровольцем, але потрапив до ЗСУ через рік. Був навідником-оператором 5 механізованої роти. Набирався військового досвіду на навчаннях у Великій Британії та Німеччині. Свій останній бій він зустрів у Куп'янському районі. За подвиги та мужність його нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).
Висловила свої думки щодо необхідності та ролі меморіалів у нашому суспільстві Світлана Сивогракова, директорка школи: «У закладу навчального така місія, я б сказала, скорботна місія, але дуже важлива. В тому значенні, що рідні й близькі загиблих героїв повинні знати, що ми розуміємо яка важка втрата для них, що ми будем пам’ятати кожного, що вони захистили нас і зупинили ворога, і віддали все саме цінне, тобто своє життя. Завдяки цьому зараз у закладі лунає дитячий сміх, діти приходять на заняття офлайн, на консультації, відремонтовано укриття. Тому життя продовжується щасливе, для цього вони загинули. Їх не повернуть, але їх пам'ять буде жити вічно для нас».
Нагадаємо, що раніше ми розповіли історію криворіжця Олександра Кучеренка, який вже третій рік поспіль боронить державу.
