Букети квітів, море спогадів і туги: у Кривому Розі вшанували пам'ять полеглих воїнів Дениса Аністрата, Олега Яцишина, Олексія Волкобоя, Віталія Смородіна, Володимира Брусніка відкриттям іменних меморіалів
Щодня, у боротьбі із загарбниками, Україна втрачає своїх кращих синів. Але ми пам’ятатимемо кожного загиблого воїна з глибокою повагою та вдячністю. 8 квітня на фасаді Криворізької гімназії №23 встановили меморіали, аби увічнити подвиги 4 випускників Дениса Аністрата, Олега Яцишина, Олексія Волкобоя, Віталія Смородіна, Володимира Брусніка.
Герої навчалися у закладі в різні роки, але у вирішальний момент зробили однаковий вибір на користь оборони батьківщини.
Денис Аністрат у 1998 році закінчив десятий клас. У пам'ять педагогів залишився веселим, життєрадісним учнем, який завжди був готовий прийти на допомогу іншим. З початком повномасштабного вторгнення не зміг стояти осторонь, тому разом із друзями пішов до лав Територіальної оборони Збройних Сил України. Брав участь у звільненні Херсонської області, де і загинув під селом Князівка 2 червня 2022 року. Полеглий воїн нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).
«Мій чоловік був добрим, веселим гарним, завжди допомагав друзям, був найкращим батьком для своїх дітей та найкращим чоловіком. Найпершим пішов захищати свою батьківщину, тому що він дуже її любив», - розповіла дружина загиблого Наталя.
Олег Яцишин закінчив 9-й клас у 2013 році. Ще юнаком хотів захищати рідну країну, тому після проходження строкової служби підписав контракт із Національною гвардією України. А початок повномасштабного вторгнення рф в Україну він зустрів на ротації у Маріуполі. Відступив з побратимами на «Азовсталь». Виборюючи право на свободу, отримав важке порання, евакуаційним гелікоптером мав дістатися госпіталю. Але, нажаль, гвинтокрил не долетів декілька кілометрів до пункту призначення. Рідні 1,5 роки шукали Героя. Олег нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня» (посмертно) та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).
«Він мріяв бути військовим не для того аби йти загарбувати чиїсь території, а для того, аби бути в разі потреби гідним захисником честі, свободи й гідності своєї країни», – наголосила Наталя Яцишина, мама полеглого захисника.
Олексій Волкобой закінчив навчання у 1993 році. Був активним учнем та гарною людиною. На службі в ЗСУ ніколи не шукав легких шляхів та завжди був готовий брати на себе усю повноту відповідальності. Воїн був справжнім патріотом, відданим батьківщині. Героя захопили у полон, де і обірвалося його життя 29 жовтня 2022 року. Військовий нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).
Віталій Смородін був позитивним, привітним, відповідальним, поважав думку інших. Після школи був строковиком, а з початком повномасштабного вторгнення став на захист нашого міста, долучившись до ТрО, а згодом був перенаправлений у підрозділ Сил Спеціальних операцій. 11 березня 2023 року Віталій загинув під Бахмутом. Герой також нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).
Володимир Бруснік вчився у школі до 1987 року. На другий день повномасштабного вторгнення поповнив ряди оборонців міста у складі ТрО. Поліг 10 червня 2023 року під час виконання військового обов'язку поблизу населеного пункту Нескучне на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).
«Дуже трагічно, що нас об’єднують такі дні, коли ми замість того, аби розбудовувати нашу країну, відкриваємо меморіальні дошки на знак пошани і поваги до тих хлопців, які вже не разом з нами. І тепер для пам'яті і честі встановлюємо меморіальні дошки, щоб діти, які навчаються в школі, бачили і розуміли, які полягли для того, щоб вони могли навчатись, посміхатись, жити», – зазначив Андрій Кушнір заступник голови Центрально-Міської райради.
Схиляємо голови в пам'ять про подвиги оборонців!
Нагадаємо, що Кривому Розі на честь полеглих оборонців Сергія Каверіна, Івана Козирєва, Валентина Козлова, Данила Козінчука встановили пам’ятні дошки.
.jpg)
Герої навчалися у закладі в різні роки, але у вирішальний момент зробили однаковий вибір на користь оборони батьківщини.
Денис Аністрат у 1998 році закінчив десятий клас. У пам'ять педагогів залишився веселим, життєрадісним учнем, який завжди був готовий прийти на допомогу іншим. З початком повномасштабного вторгнення не зміг стояти осторонь, тому разом із друзями пішов до лав Територіальної оборони Збройних Сил України. Брав участь у звільненні Херсонської області, де і загинув під селом Князівка 2 червня 2022 року. Полеглий воїн нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).
«Мій чоловік був добрим, веселим гарним, завжди допомагав друзям, був найкращим батьком для своїх дітей та найкращим чоловіком. Найпершим пішов захищати свою батьківщину, тому що він дуже її любив», - розповіла дружина загиблого Наталя.
Олег Яцишин закінчив 9-й клас у 2013 році. Ще юнаком хотів захищати рідну країну, тому після проходження строкової служби підписав контракт із Національною гвардією України. А початок повномасштабного вторгнення рф в Україну він зустрів на ротації у Маріуполі. Відступив з побратимами на «Азовсталь». Виборюючи право на свободу, отримав важке порання, евакуаційним гелікоптером мав дістатися госпіталю. Але, нажаль, гвинтокрил не долетів декілька кілометрів до пункту призначення. Рідні 1,5 роки шукали Героя. Олег нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня» (посмертно) та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).
«Він мріяв бути військовим не для того аби йти загарбувати чиїсь території, а для того, аби бути в разі потреби гідним захисником честі, свободи й гідності своєї країни», – наголосила Наталя Яцишина, мама полеглого захисника.
Олексій Волкобой закінчив навчання у 1993 році. Був активним учнем та гарною людиною. На службі в ЗСУ ніколи не шукав легких шляхів та завжди був готовий брати на себе усю повноту відповідальності. Воїн був справжнім патріотом, відданим батьківщині. Героя захопили у полон, де і обірвалося його життя 29 жовтня 2022 року. Військовий нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).
Віталій Смородін був позитивним, привітним, відповідальним, поважав думку інших. Після школи був строковиком, а з початком повномасштабного вторгнення став на захист нашого міста, долучившись до ТрО, а згодом був перенаправлений у підрозділ Сил Спеціальних операцій. 11 березня 2023 року Віталій загинув під Бахмутом. Герой також нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).
Володимир Бруснік вчився у школі до 1987 року. На другий день повномасштабного вторгнення поповнив ряди оборонців міста у складі ТрО. Поліг 10 червня 2023 року під час виконання військового обов'язку поблизу населеного пункту Нескучне на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).
«Дуже трагічно, що нас об’єднують такі дні, коли ми замість того, аби розбудовувати нашу країну, відкриваємо меморіальні дошки на знак пошани і поваги до тих хлопців, які вже не разом з нами. І тепер для пам'яті і честі встановлюємо меморіальні дошки, щоб діти, які навчаються в школі, бачили і розуміли, які полягли для того, щоб вони могли навчатись, посміхатись, жити», – зазначив Андрій Кушнір заступник голови Центрально-Міської райради.
Схиляємо голови в пам'ять про подвиги оборонців!
Нагадаємо, що Кривому Розі на честь полеглих оборонців Сергія Каверіна, Івана Козирєва, Валентина Козлова, Данила Козінчука встановили пам’ятні дошки.
