Вгору
    Онлайн трансляція
    Програма передач

    Останні відео

    Назад до програми передач

    Попередні випуски

    Результати пошуку

    Подвиги, увічнені в камені: криворіжці віддали шану оборонцям, які пожертвували найціннішим заради перемоги, новими меморіальним дошками

    9 Квiтня 2024, 13:00 Поділитися

    Кривий Ріг продовжує втрачати мужніх оборонців, але для того, щоб пам'ять про них жила не тільки в серцях тих, хто знав Героїв особисто, а й у прийдешніх поколіннях, у місті встановлюють пам’ятні дошки. 9 квітня меморіали відкрили на честь Валерія Мороза, Олега Волошина, Владислава Погорілого, Ігоря Дона.

    Подвиги, увічнені в камені: криворіжці віддали шану оборонцям, які пожертвували найціннішим заради перемоги, новими меморіальним дошками

    Біля Криворізької гімназії №2 9 квітня було людно, містяни віддавали шану полеглим випускникам закладу, на пам'ять про яких урочисто відкривали меморіальні дошки. 

    Валерій Мороз випустився у 2001 році. У шкільні роки він був товариським, активним, ніколи не сидів на місці. Мав багато друзів, адже з усіма знаходив спільну мову. Мав свою думку і відстоював правду. Став оборонцем країни, пройшов АТО/ООС. Його життя обірвалося на Донеччині 12 листопада 2022 року у 39-річному віці. Воїн нагороджений відзнакою Президента України «За участь у антитерористичній операції» та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).

    Олег Волошин - випускник 1995 року. За час навчання в старших класах Олег запам'ятався своєю щирою посмішкою й легким характером. Він був активним учасником усіх шкільних заходів, ладнав з усіма, запалював своєю непосидючістю. Після повномасштабного наступу окупантів  став на захист кордонів України. 43-річний чоловік загинув поблизу Соледара 21 вересня 2022 року. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.

    Владислав Погорілий завжди був дружелюбним, надійним та відвертим. Погляди на життя мав дуже зрілі, наче був доросліший за своїх однокласників. Був справедливим, рішучим та сміливим, завжди досягав поставленої мети. «Був добрий, завжди виручав всіх», - додали батьки Героя Раїса і Ігор. Через два роки після випуску, у 2014, стояв на захисті нашої країни в зоні АТО/ООС. З перших днів повномасштабного вторгнення не вагаючись став до лав ЗСУ.  Останній бій зустрів під Авдіївкою 2 квітня 2022 року. Йому тепер навічно 25. Герой посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.

    Дон Ігор Юрійович, випускник 2011 року. Він був спокійним, дружелюбним, надійним хлопцем, завжди готовим прийти на допомогу. Розпочав шлях захисника ще у 2014 році - був учасником АТО та ООС. Загинув під час виконання обов'язків на Ізюмському напрямку 14 вересня 2022 року. Йому навіки 26. Відзначений медаллю «Захиснику Вітчизни» та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).

     «Хлопці були патріотами, воювали з 14 року пройшли все, що тільки могли пройти.  По першому зову, тільки почалась війна приїхали з-за кордону і поїхали на фронт. Ігор був у Прибалтиці, працював там. Приїхав   товариш з Києва,  каже: «Ти ж знаєш в Україні лихо, поїхали додому» і повернувся одразу», - розповів  Юрій Безрук, батько воїна.

    «Ми сьогодні зібрались, щоб вшанувати пам'ять наших  загиблих героїв Ігоря, Олега, Валерія і Владислава. Сумний день, як і всі ті дні, коли гинуть наші захисники і захисниці. Наші хлопці зробили свій вибір прекрасно усвідомлюючи те, що вони дають надію нашому прийдешньому поколінню жити у вільній державі. Хлопці довели своїм ділом і життям, що вони не зрадили свою країну, родину і вчинили так, як має вчиняти справжній чоловік», - резюмував заступник голови Центрально-Міської райради Сергій Логвинов. 

    Нагадаємо, що у Кривому Розі вшанували пам'ять п’ятьох полеглих воїнів відкриттям іменних меморіалів.

    Біля Криворізької гімназії №2 9 квітня було людно, містяни віддавали шану полеглим випускникам закладу, на пам'ять про яких урочисто відкривали меморіальні дошки. 

    Валерій Мороз випустився у 2001 році. У шкільні роки він був товариським, активним, ніколи не сидів на місці. Мав багато друзів, адже з усіма знаходив спільну мову. Мав свою думку і відстоював правду. Став оборонцем країни, пройшов АТО/ООС. Його життя обірвалося на Донеччині 12 листопада 2022 року у 39-річному віці. Воїн нагороджений відзнакою Президента України «За участь у антитерористичній операції» та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).

    Олег Волошин - випускник 1995 року. За час навчання в старших класах Олег запам'ятався своєю щирою посмішкою й легким характером. Він був активним учасником усіх шкільних заходів, ладнав з усіма, запалював своєю непосидючістю. Після повномасштабного наступу окупантів  став на захист кордонів України. 43-річний чоловік загинув поблизу Соледара 21 вересня 2022 року. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.

    Владислав Погорілий завжди був дружелюбним, надійним та відвертим. Погляди на життя мав дуже зрілі, наче був доросліший за своїх однокласників. Був справедливим, рішучим та сміливим, завжди досягав поставленої мети. «Був добрий, завжди виручав всіх», - додали батьки Героя Раїса і Ігор. Через два роки після випуску, у 2014, стояв на захисті нашої країни в зоні АТО/ООС. З перших днів повномасштабного вторгнення не вагаючись став до лав ЗСУ.  Останній бій зустрів під Авдіївкою 2 квітня 2022 року. Йому тепер навічно 25. Герой посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.

    Дон Ігор Юрійович, випускник 2011 року. Він був спокійним, дружелюбним, надійним хлопцем, завжди готовим прийти на допомогу. Розпочав шлях захисника ще у 2014 році - був учасником АТО та ООС. Загинув під час виконання обов'язків на Ізюмському напрямку 14 вересня 2022 року. Йому навіки 26. Відзначений медаллю «Захиснику Вітчизни» та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно).

     «Хлопці були патріотами, воювали з 14 року пройшли все, що тільки могли пройти.  По першому зову, тільки почалась війна приїхали з-за кордону і поїхали на фронт. Ігор був у Прибалтиці, працював там. Приїхав   товариш з Києва,  каже: «Ти ж знаєш в Україні лихо, поїхали додому» і повернувся одразу», - розповів  Юрій Безрук, батько воїна.

    «Ми сьогодні зібрались, щоб вшанувати пам'ять наших  загиблих героїв Ігоря, Олега, Валерія і Владислава. Сумний день, як і всі ті дні, коли гинуть наші захисники і захисниці. Наші хлопці зробили свій вибір прекрасно усвідомлюючи те, що вони дають надію нашому прийдешньому поколінню жити у вільній державі. Хлопці довели своїм ділом і життям, що вони не зрадили свою країну, родину і вчинили так, як має вчиняти справжній чоловік», - резюмував заступник голови Центрально-Міської райради Сергій Логвинов. 

    Нагадаємо, що у Кривому Розі вшанували пам'ять п’ятьох полеглих воїнів відкриттям іменних меморіалів.

    Теги
    • #меморіальна дошка
    • #війна
    • #загинули
    • #пам'ять
    • #кривий ріг