Обоє мріяли стати музикантами: даючи відсіч окупантам, загинули захисники із Кривого Рогу Віталій Смородін та Олег Мартинов
Щодня у кривавій, розв’язаній росіянами війні ми втрачаємо найкращих наших людей. Віталій Смородін займався музикою та збирався випустити свій альбом. Але зовсім юним став на захист України від ворогів. 15 березня стало відомо про те, що життя хлопця обірвалося в бою. Олег Мартинов закінчив консерваторію, грав на різних інструментах, навчав цьому дітей і мріяв стати музикантом. Але разом із сотнями тисяч інших захисників став до лав українських воїнів. Виконував складні бойові завдання, під час одного з яких загинув. 16 березня захисника похоронили на цвинтарі селища Широка Дача.
15 березня стало відомо, що стримуючи окупантів, обірвалося життя Віталія Смородіна. Сумну звістку у соцмережі повідомила його мати. До початку повномаштабного вторгнення справжньою пристрастю Віталія була музика. Хлопець уміло вправлявся з електрогітарою, а у себе вдома навіть обладнав невеличку студію зі звукозапису.
Але коли на нашу землю прийшов ворог, Віталій став на захист своїх рідних та Батьківщини. Сам хлопець казав про це: «Складно було сидіти рівно на одному місці і нічого не роботи. Занадто мало стало сенсу у фразі «Головне, що живий». В армії постійно казали «Слава Україні», щодня. Але, гадаю, по-справжньому розуміти ці слова я почав тільки зараз, даючи мир своїй родині. Так що, треба пошвидше закінчувати з цими *** (окупантами – ред.) які прийшли сюди, бо не знаю, як у вас, а у мене ще купа справ!».
А планів на майбутнє у хлопця дійсно було багато. Своїм друзям обіцяв випустити альбом, як тільки «розбереться зі сміттям на дорогах». Але цим планам не судилося збутися – життя криворіжця обірвали російські виродки.
Ще один полеглий воїн - Олег Мартинов. Він також вз дитинства мріяв пов’язати своє життя із музикою. Для цього закінчив одеську консерваторію імені Нежданової. Був дуже талановитим, грав на різних інструментах, а пізніше – навчав цьому дітей у музичній школі №7, що на Інгульці. Повністю присвятити себе музиці у чоловіка так і не вийшло: після праці в школі він влаштувався водієм автобуса на Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат.
До лав оборонців Олег став близько пів року тому, за мобілізацією. До війська пішов не цураючись, бо хотів захистити Батьківщину. Служив у 17 Криворізькій окремій танковій бригаді. Виконував складні бойові завдання, на одному з яких життя Олега обірвалося.
У захисника залишилася дружина та уже дорослий син. Вони назавжди запам’ятають свого люблячого чоловіка та батька 52-річним.
Поховали Олега 16 березня на кладовищі селища Широка Дача. За проявлену мужність чоловіка посмертно удостоїли нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
Редакція «Першого міського» висловлює щирі слова співчуття рідним та близьким полеглих захисників. Їх прагнення до останнього захищати свій народ, свої сім’ї та країну назавжди залишаться у пам’яті міста. Криворіжці обов’язково ще зіграють пісню Перемоги з думками про Олега та Віталія, Дмитра Репетила та усіх героїв, які віддали життя за волю та краще майбутнє свого народу.
