«Я роблю те, що маю робити»: Кривий Ріг простився з мужнім військовим з Кривого Рогу Володимиром Бескровим

Вдень 1 березня в нашому місті розпочалась жалобна панахида за Володимиром Бескровим. Труну з тілом військового доставили одразу на місце його останнього спочинку – на Центральне кладовище. Саме тут зібралися рідні та близькі, колишні колеги по роботі, бойові побратими, сусіди й знайомі воїна. У секторі почесних поховань священнослужитель провів церемонію відспівування, а потім чоловіка поховали. 

«Хочу подякувати своєму братові. Я буду завжди пам’ятати його посмішку й буду завжди вдячна йому. Не дослужив три дні до року перебування на війні. Вова казав так: «Я роблю те, що маю робити». Він захищав нас», – розповіла про свого полеглого брата пані Оксана.

«Він був сміливим за життя й до останнього воював. Дякую йому за все та його рідним за те, що так виховали його достойно. Завжди допомагав», – промовила сусідка пані Людмила.

За мирного життя Володимир Бескровий займався шиномонтажем. Багато років перебував в Харкові, а останні роки провів в Кривому Розі. Коли окупанти незаконно вторглися у державу, то чоловік не встав відсиджуватись вдома, а пішов до військкомату 27 лютого. Городянина одразу взяли до лав ЗСУ, адже він мав військову освіту. Чоловік був молодшим лейтенантом й знався на ППО, але безпосередньо бойового досвіду не мав.

Володимир Бескровий служив у 53-й бригаді, його відправили боронити Донеччину. За майже рік він отримав дві контузії, після яких лікувався у медичних закладах. Але завжди повертався на службу. 24 лютого цього року військовий загинув поблизу селища Поровське, виконуючи бойове завдання. У чоловіка залишились мати, сестра та п’ятирічна донька. 

Редакція «Першого Міського» висловлює щирі співчуття з приводу загибелі Володимира Бескрова та вдячність за його мужність й патріотизм.

Нагадаємо, Кривий Ріг попрощався із відомим співаком та захисником України Дмитром Репетилом з Інгульця.