Кривий Ріг провів в останню путь борця за свободу України Геннадія Головкова

Геннадій Головков до війни працював на різних роботах та посадах, усе робив задля блага своєї сім’ї. Як почалося вороже вторгнення, заради них же та Батьківщини одним із перших добровільно пішов до війська, хоча досвіду служби не мав. 

Потрапив воїн до 518 окремого батальйону спеціального призначення «Дике поле». Отримав позивний «Фант». Побратим Геннадія «Сват» пояснює походження такого незвичного слова: «Він «Фанту» дуже любив. Як вдавалося виїхати до магазину, то брав її постійно. Отака незвична у нього була пристрасть. І так вона за ним у вигляді позивного і закріпилася».

Служив «Фант» стрільцем. Дуже швидко та сумлінно пізнавав військову науку. Серед побратимів прославився своєї відвагою та бажанням бути у самій гущі бою. Під час звільнення Харківщини він разом із передовими частинами свого підрозділу пройшов увесь шлях від Балаклії до Куп’янська та Вовчанська. 

Командир відділення першої роти спеціального призначення за позивним «Болград» згадує свого підлеглого: «Ми служили з ним із самого початку, з самих перших днів. Він завжди допомагав побратимам, не раз ми брали участь з ним в боях, де він був одним із просто незамінних воїнів. Завжди рвався вперед. Дуже важко хоронити таких людей. Але нічого – ми помстимося за Геннадія. Вічна йому пам’ять. Гіркоту від цієї втрати ніщо не залікує».

Після Харківщини підрозділ криворіжця тримав оборону на Луганщині від тисяч російських мобілізованих та завербованих в’язнів. 19 лютого у важкому бою, серце воїна навіки зупинилося неподалік від селища Червонопопівка, неподалік від Кремінної. Обірвав життя Геннадія 125 міліметровий снаряд із ворожого танку. 

Окупанти залишили без люблячого батька та чоловіка його дружину та доньку. За проявлену відвагу при захисті Батьківщини воїна нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ степеню. Нашому землякові тепер навіки 39.