Залізний тил: криворізькі підприємства Метінвесту допомагають країні та армії
Минув рік, який докорінно змінив життя українців і долю країни. Він почався з 24 лютого, дати, яка ще довгі роки асоціюватиметься у людей з жахом, болем та відчаєм, які несе війна. В той день Кривий Ріг прокинувся від вибухів, щоб піднятися щільною стіною, згуртуватися, захистити місто, допомогти країні витримати і перемогти. Разом із земляками вже рік тримають стрій і близько 20 тисяч працівників криворізьких підприємств Метінвесту.
Перша фаза війни – згуртованість і дії
Звістка про війну не змусила людей припинити роботу, навпаки, працівники гірничо-збагачувальних підприємств, «Метінвест-КРМЗ», цехи «Метнвест-Промсервісу» та «Юністілу» продовжували працювати з повною віддачею. Атмосфера в колективах була бойовою, всі розуміли, що економіці країни як ніколи потрібна потужна підтримка. Тому, попри проблеми з експортом продукції, підприємства продовжували видобувати руду, виготовляти якісну залізорудну сировину та сплачувати податки до бюджету.
Оскільки після розв’язання воєнних дій Кривий Ріг опинився в безпосередній бизькості до ліннії фронту, підприємства компанії активно долучилися до побудови ешелонованої оборони міста та укріплення блокпостів: звозили пісок, щебінь, дерев’яні бруси та шпали, проводили електрику, надавали спецтехніку. Для облаштування побуту бійців тероборони передавали модульні блоки, матраци, світильники, мобільні бані. Для більш мобільної роботи військових ЗСУ надали більше 70 одиниць техніки, а для заправки машин – близько 30 000 літрів дизпалива і бензину.
Вже до початку весни представники молодіжних організацій криворізьких підприємств компанії організували пункти збору допомоги у чотирьох районах міста. Тоді до Кривого Рогу почали приїздити перші переселенці. Через обстріли і бомбардування вони мусили полишати рідні домівки і тікати вглиб країни. Ці люди гостро потребували найнеобхідніших речей: теплого одягу, взуття, ковдр і спальних мішків, засобів гігієни, продуктів. Лише за перші місяці війни волонтери-метінвестівці зібрали близько 50 тонн гуманітарної допомоги, сплели та передали військовим сотні маскувальних сіток.
Допомога, що рятує людські життя
Поступово після перших потрясінь і невизначеності сформувалися чіткі напрямки, на які компанія Метінвест спрямувала найбільші зусилля. Одним з головних був гуманітарний. Вже на початку весни у Кривому Розі на базі Центрального ГЗК був організований хаб, який став опорним пунктом гуманітарного проєкту «Рятуємо життя», створеного за ініціативою Метінвесту у координації з Фондом Ріната Ахметова. Спершу до нього постачалися продукти тривалого зберігання, призначені для підтримки вразливих верств населення та працівників компанії. Потім формувалися повноцінні продуктові набори, їжі в яких вистачало на тиждень нормального харчування дорослої людини.
За час роботи гуманітарного хабу волонтери ЦГЗК зібрали 135 000 пакунків з харчами. Їх отримали люди незахищених категорій громади Кривого Рогу та 14 територіальних громад Дніпопетровщини, Кіровоградщини, Херсонщини та Донеччини. Також був сформований та відправлений вантаж з 35 000 коробок дитячого харчування для немовлят Одеси. Саме в цьому хабі було зібрано й 7 000 рюкзаків з теплими речами для мобілізованих працівників компанії Метінвест.
Велику допомогу від Метінвесту та гуманітарного проєкту «Рятуємо життя» отримали медичні заклади прифронтового міста, які виконують функцію шпиталів. З перших місяців війни до них були організовані доставки вантажів з ліками, витратними матеріалами та медичним обладнанням на суму 61 мільйон гривень. Також за фінансової підтримки Північного ГЗК Метінвесту у Криворізькій лікарні №7 підключили комп’ютерний томограф. Інгулецький ГЗК допоміг у придбанні та встановленні двох генераторів для автономного енергозабезпечення Криворізької лікарні №17.
Підприємства компанії допомагали й в облаштуванні шелтерів для вимушених переселенців, які зупинилися у Кривому Розі та прилеглих територіальних громадах Дніпопетровщини та Кіровоградщини. Загалом на проведення ремонтів, придбання побутової техніки, постільного приладдя для організації побуту людей, що приїхали з інших регіонів, Метінвест спрямував 33 мільйони гривень. Також підприємства передали до шелтерів 16,6 тонн борошна, більше 3 тонн круп та партію згущеного молока.
Підтримка у стилі мілітарі
Вже рік триває війна і рівно стільки ж часу працівники криворізьких підприємств компанії підтримують Збройні Сили України. Доки військові роблять свою справу на полі бою, працьовиті гірники й ремонтники майструють у цехах необхідні для захисників речі. За воєнний рік руки фахівців, які у мирний час мали справу з гірничою технікою і обладнанням, навчилися й іншим роботам: від виготовлення саперних лопаток та польових умивальників до модульних бліндажів із міцної хвилястої сталі.
Загалом у межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова на криворізьких підприємствах Метінвесту виготовили більше 12 тисяч протитанкових та протипіхотних загороджувальних конструкцій для захисту Кривого Рогу та інших українських міст та селищ. А ще виплавили та загартували 5 тисяч пластин для бронежилетів із сертифікованої спецсталі. У виробничих цехах налагодили роботу з виготовлення буржуйок, аби забезпечити захисників теплом у холодний період. Кількість виготовлених печей різних модифікацій та розмірів сягнула 800 штук. Також на криворізьких підприємствах Метінвесту навчилися виготовляти мобільні укриття для військових. Натепер вже зробили та передали у найгарячіші точки фронту більше 100 сталевих капсул, які захищатимуть воїнів від ворожих обстрілів.
Подбали метінвестівці і про своїх мобілізованих колег. Кожного захисника забезпечили бронежилетом та кевларовим шоломом, а у зимовий період передали на фронт комплекти одягу з теплозберігаючими властивостями.
Всупереч труднощам воєнного часу, проблемам з транспортуванням готової продукції, вимушеним простоям та роботи в умовах суворого лімітування споживання електричної енергії криворізьким підприємствам Групи Метінвест вдалося зберегти виробництва та бути міцною опорою України. У минулому році вони виконали свої податкові зобов’язання і перерахували до державної скарбниці та міського бюджету 9,2 мільярди гривень.