Вгору
    Онлайн трансляція
    Програма передач

    Останні відео

    Назад до програми передач

    Попередні випуски

    Результати пошуку

    Водохресний святвечір або «Голодна кутя»: історія, традиції та прикмети

    18 Січня 2023, 14:10 Поділитися

    Уже зовсім скоро завершиться цикл різдвяних свят. Одним із останніх з нього православні віряни відзначають, 19 січня, свято Хрещення Господнього, також відоме як Богоявлення (в народі – Водохреща). Вечір напередодні Водохреща також було прийнято святкувати і називали це свято – Водохресний святвечір. Цей день є свого роду підготовкою до основного свята. Цього дня закінчувалися усі післяріздвяні застілля та гучні розваги, а святкову вечерю готують пісною. Саме тому це свято в народі і називають «Голодною кутею».

    Водохресний святвечір або «Голодна кутя»: історія, традиції та прикмети

    Цього дня в церквах починали проводити літургію та обряди з освячення води. Також вечір 18 січня вважали часом розгулу нечистої сили. Люди думали, що найнебезпечніші для людей так звані «диявольські» години – з опівночі до 3:00. Для того, щоб вберегтися від нечисті, напередодні свята господар дому малював на дверях крейдою хрест. Проганяти демонів та нечисту силу людям допомагала і освячена увечері 18 січня вода. Вважали, що вона володіє цілющими якостями та зберігали її поряд з іконами увесь рік.

    Повернувшись із церковної літургії, люди прибирали оселю. Святкувати у неприбраному житлі вважали поганою прикметою. Протягом дня не можна було виконувати важку роботу. Увечері люди знову йшли до храму на вечірнє богослужіння та приносили додому освячену воду. Перед початком вечері господар обов’язково окроплював святою водою усі кімнати домівки, давав кожному члену родини випити по ковтку та запрошував усіх до столу.

    Цього вечора на столі традиційно повинна була бути непарна кількість страв – сім або дев’ять. Головна страва, від якої і пішла народна назва свята – «Голодна кутя» або «сочево». Це пісний відвар пшениці із медом та маком, обов’язково без масла. Готували ще пісний борщ, запікали рибу, додаючи овочевий гарнір. Ставили на стіл також пироги із пісною начинкою та компот із сухофруктів. 

    Цього дня прийнято уважно спостерігати за погодою, бо вона підказувала, як родитиме земля у наступному році. За прикметою, якщо цього дня йде сніг – то буде хороший урожай. Якщо сніг йде вранці – то вродить пшениця та гречка. Якщо снігу багато на деревах – буде гарний урожай меду та плодів. Якщо увечері добре видно зірки – худоба буде гарно плодитися. Якщо зірок немає – багато грибів восени можна не очікувати.

    Вважалося, що цього вечора худоба може розмовляти. Але підслуховувати її ні в якому разі не слід, бо Бог цього не оцінить і пошле на вас покарання. Після вечері 18 січня дівчата ворожили, а хлопці йшли щедрувати під вікнами дівчат, які на видані. Якщо дівчина ще мала – то оселю оминали. Але повернутися додому варто було обов’язково до опівночі – до початку розгулу нечистої сили.

    Цього дня в церквах починали проводити літургію та обряди з освячення води. Також вечір 18 січня вважали часом розгулу нечистої сили. Люди думали, що найнебезпечніші для людей так звані «диявольські» години – з опівночі до 3:00. Для того, щоб вберегтися від нечисті, напередодні свята господар дому малював на дверях крейдою хрест. Проганяти демонів та нечисту силу людям допомагала і освячена увечері 18 січня вода. Вважали, що вона володіє цілющими якостями та зберігали її поряд з іконами увесь рік.

    Повернувшись із церковної літургії, люди прибирали оселю. Святкувати у неприбраному житлі вважали поганою прикметою. Протягом дня не можна було виконувати важку роботу. Увечері люди знову йшли до храму на вечірнє богослужіння та приносили додому освячену воду. Перед початком вечері господар обов’язково окроплював святою водою усі кімнати домівки, давав кожному члену родини випити по ковтку та запрошував усіх до столу.

    Цього вечора на столі традиційно повинна була бути непарна кількість страв – сім або дев’ять. Головна страва, від якої і пішла народна назва свята – «Голодна кутя» або «сочево». Це пісний відвар пшениці із медом та маком, обов’язково без масла. Готували ще пісний борщ, запікали рибу, додаючи овочевий гарнір. Ставили на стіл також пироги із пісною начинкою та компот із сухофруктів. 

    Цього дня прийнято уважно спостерігати за погодою, бо вона підказувала, як родитиме земля у наступному році. За прикметою, якщо цього дня йде сніг – то буде хороший урожай. Якщо сніг йде вранці – то вродить пшениця та гречка. Якщо снігу багато на деревах – буде гарний урожай меду та плодів. Якщо увечері добре видно зірки – худоба буде гарно плодитися. Якщо зірок немає – багато грибів восени можна не очікувати.

    Вважалося, що цього вечора худоба може розмовляти. Але підслуховувати її ні в якому разі не слід, бо Бог цього не оцінить і пошле на вас покарання. Після вечері 18 січня дівчата ворожили, а хлопці йшли щедрувати під вікнами дівчат, які на видані. Якщо дівчина ще мала – то оселю оминали. Але повернутися додому варто було обов’язково до опівночі – до початку розгулу нечистої сили.

    Теги
    • #зима
    • #традиції
    • #свята