У Кривому Розі в останню путь провели Сергія Мартинова та Максима Зенченка, котрі загинули на Херсонщині
15 листопада Кривий Ріг простився з двома відчайдушними патріотами своєї держави – Сергієм Мартиновим та Максимом Зенченком, котрі загинули в російсько-українській війні. Попрощатися з полеглими Героями прийшли рідни, близькі та бойові побратими.
Вранці 15 листопада розпочалась жалобна панахида за військовим Сергієм Мартиновим. Труну із тілом 34-річного воїна доставили у сектор почесних поховань, що на Центральному кладовищі. Священнослужитель відспівав полеглого Героя, а потім із ним востаннє попрощалися. Після цього криворіжця передали землі. Провести в останню путь Сергія Мартинова зібралися його рідні та близькі, сусіди, колишні колеги й знайомі.
«Рідні Сергія говорять, що за життя він був веселий. Порядним і люблячим батьком. Його всі поважали, любили, такого хлопця, такого красеня. Дітки його – маленька доня каже «Тато прийде, подзвоне». Хлопчик вже знає, а чотирирічна донечка ще має надію, що він повернеться. Дуже шкода», – розповіла знайома родини Ніна Яківна.
Сергій Мартинов виріс у нашому місті й працював на одному з промислових підприємств. 1,5 місяці тому чоловіка мобілізували на службу до лав ЗСУ. Криворіжець був солдатом у 60-й окремій Інгулецькій піхотній бригаді, боронив нашу державу на Херсонському напрямку. 9 листопада він перебував разом з побратимами поблизу селища Дудчани. Там стався ворожий обстріл позицій українських військових, в результаті якого Сергій Мартинов отримав чисельні осколкові поранення й загинув. У нашого воїна залишилися дружина й двоє дітей, яких він дуже любив й постійно приділяв увагу.
Цього ж дня Кривий Ріг провів в останню путь земляка 30-річного Максима Зенченка, котрий до останнього подиху боровся з окупантами. Жалобна панахида за загиблим розпочалася на Центральному кладовищі, де священнослужитель провів церемонію відспівування. Попрощатися з полеглим Героєм прийшли рідні, близькі, друзі та бойові побратими. Вічний спочинок криворіжець знайшов під українським прапором в секторі почесних поховань. Поруч із Сергієм Мартиновим.
«Був справедливим, завжди шукав справедливості та добивався її. Він завжди знав, що рано чи пізно піде на захист України, так і вийшло», - зазначила родичка загиблого.
Максим Зенченко – це справжній чоловік та патріот своєї держави. Він завжди прагнув захищати свою країну. Криворіжець у вересні вступив до лав Збройних Сил України. Служив в 60-й окремій Інгулецькій піхотній бригаді. Чоловік захищав південні кордони України. Але життя військового обірвалося 8 листопада під час ворожого обстрілу поблизу Дудчан, що на Херсонщині. В мирний час Максим працював машиністом електровозу.
Вічна пам’ять Героям!