Вгору
    Онлайн трансляція
    Програма передач

    Останні відео

    Назад до програми передач

    Попередні випуски

    Результати пошуку

    Сапери з Криворізької танкової бригади розповіли про свою непросту працю в умовах війни й «сталеві» нерви

    3 Листопада 2022, 18:42 Поділитися

    З початку широкомасштабного вторгнення окупантів професія піротехніків є вкрай важливою та затребуваною. Адже саме вони убезпечують громадян від різних вибухонебезпечних предметів. Про свою важку роботу розповіли сапери Криворізької танкової бригади, які також згадали напружені й небезпечні сутички з рашистами. Історії наших хлопців опублікували у соцмережах 17-ї окремої танкової Криворізької бригади імені Костянтина Пестушка.

    Сапери з Криворізької танкової бригади розповіли про свою непросту працю в умовах війни й «сталеві» нерви

    Професія сапера є однією з найбільш непомітних та найнебезпечніших. Для мінування, розмінування та знищення різних снарядів представники цієї військової професії повинні мати гарну увагу, витримку та «сталеві нерви». Також сапери мають ряд інших обов’язків, наприклад виконують задачі з тактично-інженерної розвідки. Коли виконувати бойове завдання відправляється розвідувальна група, то перед нею мають попрацювати сапери. Про особливості цієї кропіткої роботи під час війни розповіли Юрій «Тенго» та Сергій «Тихий».

    «Спочатку ми працювали на прилеглій місцевості по мостах, починаючи з Миколаївського напрямку, потім – Інгулець, Криворізький напрямок, потім – вже на Херсонському напрямку знімалося та знешкоджувалося все, залишене нам рашистами. Й самі мінні загородження під мінометним вогнем – теж встановлювали, знаходячись у зоні прямого бачення ворога, коли перекривали напрямок із сторони Давидового Броду. Мінометів у них вистачає, тому доводилось працювати швидко та нахабно, потім – одразу тікати! Також «оркам» робили «подарунки», які їм заносила вже наша розвідка – працюємо й над цим напрямком. Зараз приїхали з навчання, дякуючи чудовим викладачам із реальним бойовим досвідом, з надзвичайно цікавими, цінними знаннями – будемо тепер напрацьовувати навички і отримувати реальні результати», – промовив пан Юрій.

    «Вступали у бойові зіткнення. Нам сказали: «Хлопці! У вас там ОЗМ-ка стоїть – ідіть, зніміть її, бо ми там будемо ходить. Ми пішли її знімать. Добре, що хлопці з нашої СП-шки попередили, що 15 хвилин тому «орки» посадили у посадці квадрокоптер. Коли верталися – командир побачив ворогів, які стояли на горбку, метрів 90 від нас, ми внизу були. Почалась стрілянина та наші бійці відпрацювали злагоджено, без втрат. Ми вибили супротивників з їх позицій та забрали з собою трофеї – досить специфічні, рідкістні міни-пастки, що ворог встановлює на боєприпасах, які залишає. Судячи з кинутих ними набоїв від «гвинторіза», який є тільки на озброєнні російських спецпризначенців, – сапери отримали нагоду «вломити» російському спецназу. І ми результативно цим скористалися – більше вони туди не поверталися. Хай не лізуть», – додав військовослужбовець о з саперних підрозділів 17-ї танкової бригади.

    Професія сапера є однією з найбільш непомітних та найнебезпечніших. Для мінування, розмінування та знищення різних снарядів представники цієї військової професії повинні мати гарну увагу, витримку та «сталеві нерви». Також сапери мають ряд інших обов’язків, наприклад виконують задачі з тактично-інженерної розвідки. Коли виконувати бойове завдання відправляється розвідувальна група, то перед нею мають попрацювати сапери. Про особливості цієї кропіткої роботи під час війни розповіли Юрій «Тенго» та Сергій «Тихий».

    «Спочатку ми працювали на прилеглій місцевості по мостах, починаючи з Миколаївського напрямку, потім – Інгулець, Криворізький напрямок, потім – вже на Херсонському напрямку знімалося та знешкоджувалося все, залишене нам рашистами. Й самі мінні загородження під мінометним вогнем – теж встановлювали, знаходячись у зоні прямого бачення ворога, коли перекривали напрямок із сторони Давидового Броду. Мінометів у них вистачає, тому доводилось працювати швидко та нахабно, потім – одразу тікати! Також «оркам» робили «подарунки», які їм заносила вже наша розвідка – працюємо й над цим напрямком. Зараз приїхали з навчання, дякуючи чудовим викладачам із реальним бойовим досвідом, з надзвичайно цікавими, цінними знаннями – будемо тепер напрацьовувати навички і отримувати реальні результати», – промовив пан Юрій.

    «Вступали у бойові зіткнення. Нам сказали: «Хлопці! У вас там ОЗМ-ка стоїть – ідіть, зніміть її, бо ми там будемо ходить. Ми пішли її знімать. Добре, що хлопці з нашої СП-шки попередили, що 15 хвилин тому «орки» посадили у посадці квадрокоптер. Коли верталися – командир побачив ворогів, які стояли на горбку, метрів 90 від нас, ми внизу були. Почалась стрілянина та наші бійці відпрацювали злагоджено, без втрат. Ми вибили супротивників з їх позицій та забрали з собою трофеї – досить специфічні, рідкістні міни-пастки, що ворог встановлює на боєприпасах, які залишає. Судячи з кинутих ними набоїв від «гвинторіза», який є тільки на озброєнні російських спецпризначенців, – сапери отримали нагоду «вломити» російському спецназу. І ми результативно цим скористалися – більше вони туди не поверталися. Хай не лізуть», – додав військовослужбовець о з саперних підрозділів 17-ї танкової бригади.

    Теги
    • #танкова бригада
    • #історія