В останню путь у Кривому Розі провели бійця Олега Захарова, який загинув, рятуючи побратима на Донеччині
Вранці 12 жовтня мешканці нашого міста попрощались ще з одним сміливим захисником Олегом Захаровим. 34-річний криворіжець почав відстоювати незалежність держави ще на початку військового вторгнення, а в серпні попрямував на Донеччину. Саме там він і загинув 6 жовтня, рятуючи товариша по службі.
Траурну панахиду за Олегом Захаровим провели біля будинку, де він раніше мешкав. Там зібралися рідні та близькі, друзі, колишні колеги та бойові побратими. Священнослужитель провів церемонію відспівування, а потім труну із тілом криворіжця доставили на Центральне кладовище. У секторі почесних поховань відважний військовий знайшов свій останній спочином.
«Олег був дуже сумлінним, хорошим. Близькі розуміють, що йде війна та завжди є втрати. Найсумніше, що від нас першими йдуть кращі», – зазначив командир полеглого бійця Михайло Бережанський.
«Олег був сонячною людиною, доброю та милою, він буде дуже хорошим. Це було його бажання воювати, 24-го був у військкоматі, а вже потім він служив на Донеччині, так склалося. Часто бачились й спілкувалися, дуже шкода», – промовив батько Олега Захарова Костянтин Андрійович.
За мирного життя Олег Захаров працював машиністом електротранспорту на підприємстві «Суха Балка». Коли почалось повномасштабне вторгнення, він вирішив також стати на захист Вітчизни й з 25 лютого прибув до Покровсько-Тернівського терцентру комплектування. 10 серпня чоловік відправився на передову, був солдатом. На Бахмутському напряму криворіжець служив у 3-му відділенні кулеметного взводу. 6 жовтня наш захисник перебував у населеному пункті Весела Долина, що на Донеччині, де сталась ворожа атака. Життя Олега Захарова обірвалося під час порятунку товариша по службі.
У полеглого воїна залишились дружина та дві маленькі доньки, а також батьки. Рідним Олега Захарова вручили посмертно нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
