«Прикрив собою»: у останню путь у Кривому Розі провели полеглого у боях з окупантами на Херсонщині військового Ігоря Ялпуту
23 серпня мешканці нашого міста попрощалися із бійцем 17-ї Криворізької танкової бригади Ігорем Ялпутою, який віддав за територіальну цілісність нашої держави найцінніше – життя. Серце полеглого бійця зупинилось 20 серпня під час боїв із загарбникам на Херсонському напрямку. Чоловік врятував двох побратимів, одного з яких прикрив собою під час обстрілу.
23 серпня військового Ігоря Ялпуту, який відважно боронив країну від ворогів, провели в останню путь. Труну із тілом бійця після прощання біля його будинку доставили у сектор почесних поховань, що на Центральному кладовищі. Саме там священнослужитель провів церемонію відспівування. Потім родичам 44-річного захисника дали можливість попрощатися із ним востаннє.
Вшанували пам’ять полеглого воїна його рідні й близькі, друзі, колишні колеги, бойові побратими, сусіди й небайдужі міські жителі. Для усіх присутніх смерть чоловіка стала трагічною втратою.
«Ігор це мій напарник, ми з ним разом з початку війни. Ми були спина до спини, у парі працювали, так у нас називається служба. Коли він загинув, він був без мене. Вони йшли туди вперше, а я мав «підтянутися». Вранці була команда на евакуацію, деякі хлопці були поранені, а Ігор був «200-й». Ми його там не залишили й поїхали забирати», – відмітив товариш по службі полеглого бійця з позивним «Старий».
За словами військового, Ігор Ялпута був справжнім Героєм, він врятував двох своїх побратимів. Під час ворожого обстрілу касетними снарядами позицій наших захисників, криворіжець витягнув командира відділення, який наразі перебуває у лікарні. Також чоловік відважно врятував й іншого бійця, якого він закрив собою під час обстрілів. Тоді Ігор Ялпута й отримав смертельні поранення.
«Ігоря всі поважали, а загину він геройською смертю. Він врятував одного бійця, потім другого закрив собою й загинув. Ми помстимося», – розповів бойовий побратим полеглого із позивним «Драто».
Ігор Ялпута народився у Новгородці Кропивницького району, але останні декілька років проживав з родиною у нашому місті. 14 березня чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Наш військовий, не вагаючись, став на захист країни й нашого народу. Чоловік служив у 17-й Криворізькій танковій бригаді. У полеглого за незалежність й територіальну цілісність держави залишилася дружина та двоє синів.