У Кривому Розі попрощалися із захисником Віктором Полєжаєвим, який загинув, рятуючи свого бойового побратима

7 травня близько 12:00 розпочалась траурна панахида за Віктором Полєжаєвим. Труну із тілом криворізького воїна доставили до Центрального кладовища, де священнослужителі провели церемонію відспівування, а після цього тіло передали землі. Рідні, близькі, друзі, бойові товариші, а також небайдужі містяни прийшли вшанувати пам'ять загиблого. Для рідних смерть криворізького Героя стала трагічною втратою.

22 червня Віктору Вікторовичу Полєжаєву мало б виповнитися 30 років. Віктор народився у Кривому Розі, та здобув освіту спеціаліста пожежної безпеки у Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля. З 2014 року працював на Центральному Гірничо-Збагачувальному комбінаті. У 2015 служив в елітних військах частини ПП ВО331 і неодноразово був нагороджений грамотами за старанність та ініціативу. Після проходження служби працював за кордоном та фінансово допомагав своїй родині. З перших днів війни чоловік не роздумуючи пішов боронити Україну. Криворіжець був гранатометником, захищав рубежі Херсонщини та підступи до Криворіжжя. 3 травня він разом зі своїм бойовим товаришем Рустамом Алієвим потрапив під артилерійський обстріл поблизу села Князівка. Віктор намагався врятувати пораненого друга, але обидва загинули із-за щільного ворожого вогню. 

Для рідних Віктора це непоправна втрата. Він мав талант заспокоїти рідних та оточуючих декількома словами, а кожен, хто його знав, пам’ятає, що чоловік був категорично проти будь якого насилля або конфліктів та вирішував все тільки мирним шляхом.

«Я його знав особисто як гарну людину, як воїна. Як почалася війна, він, не роздумуючи, пішов до військкомату захищати Батьківщину. Він був дуже гарною людиною, він інакше не міг. І те, що він пішов рятувати побратима, я ні разу не сумнівався. Він і в АТО був добровольцем», - з сумом згадує друг загиблого.