Шана загиблим і погляд в очі тим, хто цілеспрямовано знищив мільйони: АМТМПМ «Академія руху» представив виставу-реквієм «Чорні дошки»
Криворізький академічний міський театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху» показав виставу-реквієм в пам'ять жертв Голодомору «Чорні дошки». Це подорож сторінками однієї з найстрашніших трагедій в історії України.
Директор-художній керівник, головний режисер АМТМПМ Сергій Бєльський говорить, що назва «Чорні дошки» означає режим, коли у часи Голодомору селища були оточені на вхід і вихід.
«Вистава пов'язана з болем родини. Зі втратою дітей, чоловіків. З болем, коли знищували українців всі ці роки. І сьогодні це продовжується. Біль та жах відчуває кожне місто», - додає пан Сергій.
Балетмейстерка-постановниця, акторка Наталя Бєльська зауважує, у «Чорних дошках» немає головного та другорядних героїв.
«Ми показуємо людей, які пережили страшні часи, які пройшли неймовірні випробування, а хтось не пройшов. І кожен актор, кожен з нас відтворює історію певної людини, тому що саме в цій виставі ми обрали за основу хроніки. Це історія людей, які розповідали про своїх родичів, які пережили ці часи, або вони самі були дуже маленькими, коли був голод», - каже пані Наталя.
Радянська влада злочинно мовчала про факт голоду. Офіційно його не існувало ні в документах, ні в інших згадках. Масову смертність і опухання у владній писанині називали «продовольчими труднощами». Злочинці хотіли винищити нашу націю через насильницьке вилучення продовольства, блокаду населених пунктів і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії проти незгодних.
До цих фактів неможливо бути байдужими. Тоді геноцидом займався комуністичний тоталітарний режим. Сьогодні його смертельною копіркою є росія з путіним. Пам’ятаємо, єднаємося, переможемо!
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що 98-ий квартал зупинився у хвилину мовчання.
«Вистава пов'язана з болем родини. Зі втратою дітей, чоловіків. З болем, коли знищували українців всі ці роки. І сьогодні це продовжується. Біль та жах відчуває кожне місто», - додає пан Сергій.
«Ми показуємо людей, які пережили страшні часи, які пройшли неймовірні випробування, а хтось не пройшов. І кожен актор, кожен з нас відтворює історію певної людини, тому що саме в цій виставі ми обрали за основу хроніки. Це історія людей, які розповідали про своїх родичів, які пережили ці часи, або вони самі були дуже маленькими, коли був голод», - каже пані Наталя.Радянська влада злочинно мовчала про факт голоду. Офіційно його не існувало ні в документах, ні в інших згадках. Масову смертність і опухання у владній писанині називали «продовольчими труднощами». Злочинці хотіли винищити нашу націю через насильницьке вилучення продовольства, блокаду населених пунктів і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії проти незгодних.
