«Це людина з великої букви, яка самовіддано боролася за нашу Україну»: криворіжці в останню путь провели ветерана АТО, Героя Миколу Скидана
Його життя обірвалося на Покровському відтинку фронту 2 вересня. Він 10 років воював за волю України та заради безпеки рідних. Не зважав на неодноразові поранення, постійно повертався до побратимів. Пройшов найгарячіші точки: Дебальцеве, Донецьк, Луганськ, Херсон, Авдіївка...
За мирного життя провадив підприємницьку діяльність, мав власну справу, з дружиною виховував сина.
«Це людина з великої букви. Яка самовідданно боролася за нашу Україну. Він, розумієте, він жив цим. Він настільки був відповідальна людина. Ну, світла, розумна. Він ніколи не хвастався своїми, знаєте, Своїми досягненнями. Але він людина, якого була праця, це захищати свою країну. Кращої людини не можна знати», - розповіла сусідка Тетяна Пискач.
Проте, коли на Україну напали – не лишився осторонь. З 2014 року Микола був частиною декількох бригад і батальйонів: 129-ї, 92-ї бригади, 236-го та 248 батальйону. Завжди у розвідці.
«Він займався охотою, рибалкою. Він був дуже цікавою людиною. Доброю, щирою, відкритою. Завжди прийде на допомогу. Він пройшов всі круги Ада. Тому таких героїв треба пошукати. Він найкращий: гарний друг, гарний чоловік, тато. Ми завжди тебе будемо пам'ятати, поважати і любити», - поділилася подруга полеглого Анастасія.
Микола знаходив час не лише на роботу,а й на підтримку та розвиток рідного міста – опікувався музеями, допомагав з організацією різноманітних заходів.
Незадовго до трагічної події військовий приїздив з передової, йому мали робити операцію на руці, але кинув все і повернувся до хлопців на підмогу.
«Воїн. Настоящий воїн. Постоянно нас тренував. Постоянно. «Скоро в бой, скоро в бой». Якби не він, то ми б ще на Херсоні половина загинула. А так, ну я, раненого його виносив. Він людина. Людина з великої літери», - сказав Андрій, побратим Героя.
Життя відважного захисника обірвав осколок снаряду, що потрапив під серце.
Без найближчої людини залишилися дружина і син.
Проститися з воїном прийшли десятки містян, що захотіли особисто віддати останню шану Герою.
Редакція «Першого Міського» схиляє голови у скорботі та висловлює щирі співчуття родині полеглого. Вічна пам'ять і слава!
Раніше ми писали, що на честь криворіжців Володимира Токаренка та Руслана Укушева відкрили меморіальні дошки.
.jpg)
За мирного життя провадив підприємницьку діяльність, мав власну справу, з дружиною виховував сина.
«Це людина з великої букви. Яка самовідданно боролася за нашу Україну. Він, розумієте, він жив цим. Він настільки був відповідальна людина. Ну, світла, розумна. Він ніколи не хвастався своїми, знаєте, Своїми досягненнями. Але він людина, якого була праця, це захищати свою країну. Кращої людини не можна знати», - розповіла сусідка Тетяна Пискач.
Проте, коли на Україну напали – не лишився осторонь. З 2014 року Микола був частиною декількох бригад і батальйонів: 129-ї, 92-ї бригади, 236-го та 248 батальйону. Завжди у розвідці.
«Він займався охотою, рибалкою. Він був дуже цікавою людиною. Доброю, щирою, відкритою. Завжди прийде на допомогу. Він пройшов всі круги Ада. Тому таких героїв треба пошукати. Він найкращий: гарний друг, гарний чоловік, тато. Ми завжди тебе будемо пам'ятати, поважати і любити», - поділилася подруга полеглого Анастасія.
Микола знаходив час не лише на роботу,а й на підтримку та розвиток рідного міста – опікувався музеями, допомагав з організацією різноманітних заходів.
Незадовго до трагічної події військовий приїздив з передової, йому мали робити операцію на руці, але кинув все і повернувся до хлопців на підмогу.
«Воїн. Настоящий воїн. Постоянно нас тренував. Постоянно. «Скоро в бой, скоро в бой». Якби не він, то ми б ще на Херсоні половина загинула. А так, ну я, раненого його виносив. Він людина. Людина з великої літери», - сказав Андрій, побратим Героя.
Життя відважного захисника обірвав осколок снаряду, що потрапив під серце.
Без найближчої людини залишилися дружина і син.
Проститися з воїном прийшли десятки містян, що захотіли особисто віддати останню шану Герою.
Редакція «Першого Міського» схиляє голови у скорботі та висловлює щирі співчуття родині полеглого. Вічна пам'ять і слава!
Раніше ми писали, що на честь криворіжців Володимира Токаренка та Руслана Укушева відкрили меморіальні дошки.
