Подвиги закарбовані в історії назавжди: у КГ №55 відкрили пам’ятні меморіали на честь Дениса Савицького та Андрія Левицького
У криворізькій гімназії №55 відкрили меморіальні дошки на честь полеглих випускників - Дениса Савицького та Андрія Левицького. На подвір'ї навчального закладу зібралися рідні та близькі люди Героїв, небайдужі містяни.
Денис Савицький надалі навчався в професійно-технічному училищі № 86, де здобув професії тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, водія автотранспортних засобів. Мав досвід строкової служби. Востаннє, з 2012 року по 2022, працював на «АрселорМіттал». 29 лютого був призваний до Збройних Сил України. 9 вересня 2022 року загинув поблизу населеного пункту Зайцеве Бахмутського району Донецької області. Він був командиром стрілецького відділення. Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
«Він ще у 2018 році проходив медичну комісію. Хотів піти служити на контракт. Вважав, що має бути на війні. Пройшов все, на підприємстві сталася аварія. Він потрапив у опікове відділення. Виписався з лікарні і знову повернувся на завод. Під час повномасштабної війни 29 лютого він вже поїхав. Мені як мамі було страшно. Зрозуміло, що він повинен захищати державу. Увічнення пам’яті важливе для усіх», - коротко промовила мама, пані Людмила.
Андрій Левицький після гімназії вступив до Гірничого технікуму Криворізького технічного університету. Закінчив його з відзнакою. Опанував спеціальність «Шахтне і підземне будівництво» та здобув кваліфікацію гірничого техніка-шахтобудівельника. Додатково освоїв навички муляра, монтажника залізобетонних конструкцій, газоелектрозварювальника. Востаннє працював на ПАТ БУ №7 монтажником, з 2018 по 2022 роки. 25 жовтня 2022 року був призваний до лав війська. 20 березня 2023 року загинув, поблизу Бахмуту Донецької області. Інспектора прикордонної служби, Андрія Левицького, нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
«У мене і досі перед очима картина, коли він сказав, що треба зібрати всі речі, щоб вони були напоготові. Казав, що просто буде чекати. У нього не було ні страху, нічого. Треба, значить треба. З таким настроєм він прийшов на фронт. Він був завжди готовий прийти на допомогу. Він ніколи не відмовляв. Він був прикладом для свого сина», - додає подружка тещі Андрія, Вікторія.
Вічна пам'ять Героям! Вклоняємося за подвиги!
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що криворіжці попрощалися з Яном Виговським, життя якого обірвалося на курщині.
.jpg)
.jpg)
Денис Савицький надалі навчався в професійно-технічному училищі № 86, де здобув професії тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, водія автотранспортних засобів. Мав досвід строкової служби. Востаннє, з 2012 року по 2022, працював на «АрселорМіттал». 29 лютого був призваний до Збройних Сил України. 9 вересня 2022 року загинув поблизу населеного пункту Зайцеве Бахмутського району Донецької області. Він був командиром стрілецького відділення. Нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
«Він ще у 2018 році проходив медичну комісію. Хотів піти служити на контракт. Вважав, що має бути на війні. Пройшов все, на підприємстві сталася аварія. Він потрапив у опікове відділення. Виписався з лікарні і знову повернувся на завод. Під час повномасштабної війни 29 лютого він вже поїхав. Мені як мамі було страшно. Зрозуміло, що він повинен захищати державу. Увічнення пам’яті важливе для усіх», - коротко промовила мама, пані Людмила.
Андрій Левицький після гімназії вступив до Гірничого технікуму Криворізького технічного університету. Закінчив його з відзнакою. Опанував спеціальність «Шахтне і підземне будівництво» та здобув кваліфікацію гірничого техніка-шахтобудівельника. Додатково освоїв навички муляра, монтажника залізобетонних конструкцій, газоелектрозварювальника. Востаннє працював на ПАТ БУ №7 монтажником, з 2018 по 2022 роки. 25 жовтня 2022 року був призваний до лав війська. 20 березня 2023 року загинув, поблизу Бахмуту Донецької області. Інспектора прикордонної служби, Андрія Левицького, нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня, нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
«У мене і досі перед очима картина, коли він сказав, що треба зібрати всі речі, щоб вони були напоготові. Казав, що просто буде чекати. У нього не було ні страху, нічого. Треба, значить треба. З таким настроєм він прийшов на фронт. Він був завжди готовий прийти на допомогу. Він ніколи не відмовляв. Він був прикладом для свого сина», - додає подружка тещі Андрія, Вікторія.
Вічна пам'ять Героям! Вклоняємося за подвиги!
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що криворіжці попрощалися з Яном Виговським, життя якого обірвалося на курщині.
