Їхні імена будуть вписані в історію: меморіалами увічнили пам'ять криворіжців Генадія Скрипника та Івана Гамоліна

Генадій Скрипник закінчив освітній заклад у 1991 році. Після здобуття професії токаря пішов до армії. Служив у Луганську в танкових військах. Після демобілізації працював за фахом у рідному місті, а згодом - водієм БелАЗу на гірничо-збагачувальних комбінатах міста. 

«Для мене він був надзвичайною людиною. Він з малечку захищав, навчав, як жити вірно та достойно, як цінувати кожну мить життя, як допомагати оточуючим, близьким, родичам і навіть простим незнайомим людям. Завжди іти вперед, незважаючи ні на що. Коли в житті траплялася якась ситуація, не дуже приємна, казав: «Віта, в тебе все вийде, ти все зможеш, все здолаєш». Завжди давав настанови, завжди мав гарне слово підтримки. Це для мене дуже велика втрата, бо він мені з дитинства, можна сказати, заміняв батька. Він був для мене дуже близьким», - розповіла Вікторія Макарова, молодша сестра Героя. 

3 березня 2022 року Геннадій добровольцем пішов захищати Україну, став  стрільцем 2-го відділення 2-го стрілецького взводу, роти, батальйону військової частини 3011 Національної гвардії України.

Півтора роки чоловік захищав важливий об'єкт в Кіровоградській області. У вересні 2023 року отримав направлення до Урожайного на  Донеччині.  На цьому напрямку він і зустрів свій останній бій 1 жовтня 2023 року.

За особисту мужність і героїзм, самовідданість та вірність Геннадій Скрипкін був посмертно нагороджений низкою відзнак:

-  Орденом «За мужність» III ступеня ;

-  Нагрудним знаком «За мужність і відвагу»;

-  Нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.

Значно молодшим був Іван Гамолін. Він закінчив навчання в школі у 2019 році. А потім у Криворізькому професійному гірничо-технологічному ліцеї здобув професію зварювальника. Роботу знайшов на «Новопільському молокозаводі».

«Іван запам'ятався мені хлопчиком з допитливими очима і завжди з посмішкою. Вихований та відповідальний учень. Бувало десь допускався помилок, але будучи вже школярем, виправляв їх так, щоб я навіть не дізналася. В той час дівчатка завжди були оточені його увагою, а для хлопців він був справжнім другом. Для класного керівника такий учень - подарунок Бога. Він завжди допомагав, коли не попроси, він ніколи не відмовлявся. Тому зовсім не здивувалися, що в такому ранньому віці пішов захищати Україну. Він став для нас, напевно, справжнім янголом-охоронцем, який буде захищати нас до сьогодні», - розповіла про шкільні роки Героя його класна керівниця Світлана Олегівна.

Юнак у 19 років пішов боронити нашу країну. У березні 2023 року уклав контракт із ЗСУ. Після чого пройшов навчання, спочатку у Львові, потім в Англії. Мріяв по закінченню навчання стати інструктором у навчальному центрі Збройних Сил України.

Іван встиг дослужитися до звання старшого солдата. Воював навідником 1-го кулеметного відділення кулеметного стрілецького батальйону легендарної 93-ї бригади «Холодний Яр». 

Його молоде життя обірвалося 5 червня 2024 року поблизу населеного пункту Андріївка, Бахмутського напрямку. За виявлені на службі мужність і героїзм, Івана Гамоліна відзначили нагрудним знаком «Золотий хрест» у 2023 році та нагрудним знаком «За заслуги перед містом» III ступеня (посмертно).

Їх подвиги не будуть забуті, про них пам’ятатимуть крізь роки і розумітимуть, яка насправді незмірна ціна мирного життя.

Раніше ми писали, що війна забрала життя криворіжця Богдана Кучеренка.