Мріяв про велику родину, але віддав життя заради безпеки рідних: на честь криворіжця Ігоря Іщенка встановили пам’ятну дошку
6 серпня на території Криворізької гімназії №117 провели церемонію відкриття. Воїн став восьмим випускником закладу, який віддав життя боронячи країну. Долучився до війська за власним бажанням у кінці 2022 року, а останній бій прийняв на Донецькому напрямку.
У мирному житті Ігор цікавився машинами і пов’язав своє життя з автомобільною справою. Отримав фах і працював водієм, деякий час навіть за кордоном, проте завжди казав рідним, що якщо буде така потреба – захищатиме Батьківщину.
«Він був дуже життєрадісною людиною. Не сидів на місці, не був ніколи вдома, завжди подорожі, друзі, товариський, за справедливість. Завжди міг підтримати, знайти потрібні слова навіть в самі тяжкі часи. Він завжди підтримував, як захисник. Він хоч для мене був молодшим братом, але за останні роки став старшим. Такий мудрий, досвідчений, мужній. Відчувалася така його сила, підтримка, навіть коли ми були за тисячу кілометрів», – поділилася спогадами рідна сестра Героя Олена.
По службі воїна спочатку направили у Марганець, потім була Авдіївка, Сумщина і знову Донеччина – Старомайорське. Протягом цього часу чоловік пройшов не одні навчання і останнім часом збивав дрони. За словами побратимів Ігор приземлив більше ніж 300 ворожих «пташок».
Незважаючи на всі труднощі, Ігор зміг вирватися у відпустку до родини.
«Намагались прожити життя за 10 днів, як то кажуть, хотілося побувати всюди. Він завжди був таким легким на підйом, як і я. Одразу сіли, зібралися, поїхали десь відпочивати. Він був вдома і дуже хотів повернутися додому. Він будував плани разом зі мною. Ми хотіли повернутися до нашого будинку, побудувати повноцінну родину, але не судилося», – сказала дружина Ігоря Ангеліна.
Також вона розповіла, що за весь час служби у захисника було одне поранення – контузія, але невдовзі він повернувся на поле бою, допомагав виносити поранених.
Життя Героя обірвалося у віці 25 років.
«Ми відкриваємо меморіальну дошку Ігорю Іщенку, нашому даманському хлопцю, який був ще дуже молодий. Він був призваний до лав ЗСУ і поклав своє життя за нашу свободу. Я впевнений, що це не пройде даром і його смерть не буде марною. Дуже співчуваю рідним, близьким з цього приводу і хочу виразити глибоке співчуття всім, хто його знав. Сьогодні це вже восьмий хлопець, який навчався в 117-й. У нас в районі загинуло вже майже 160 хлопців. Це великі втрати за такий короткий термін. Будемо далі жити, будемо боротися і будемо все робити для нашої з вами перемоги» , – резюмував голова Тернівської райради Сергій Кушнір.
Завдяки меморіалам містяни знатимуть в обличчя Героїв, що виборювали нашу волю та свободу. Це найменше, що ми можемо зробити для їх вшанування.
Раніше ми писали про воїна 129-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, у минулому штурмовика, нині – медика.
