Більше половини учнів стикалися з булінгом: подробиці дослідження від МОН

Його проводили з-поміж 5576 учнів 5–9 класів (10–14 років) з усіх регіонів України, за виключенням ТОТ. Результати показали, що з булінгом стикалися 51,3% опитаних,  причому постраждалих дівчат 55,9%, а хлопців – 46,2%. Найбільше дітей булили у столиці – 33,7%, також ця практика поширена у обласних центрах – 34,4%. Села, міста районного значення та інші меншою мірою схильні до цього – 25,3%, 25,8% і 24,1% відповідно.  Найменше про випадки цькування повідомляли учні східних та південних областей – 18% та 22%.

-  закликах товаришувати з певними друзями (25,9%);

-  поширенні неправдивих чуток (24,0%);

-  отримуванні образливих онлайн-повідомлень (21,4%)

-  зверхніх та принизливих відгуках про зовнішність (21,8%);

-  жартах або розповідях анекдотів у такий спосіб, щоб було зрозуміло, що це про мішень булінгу (18,3%).

Часто приводами для цькування ставала зовнішність – 28,7% випадків. Дівчата частіше, ніж хлопці заявляли про булінг на цій підставі – 35,2% та 26,9% відповідно. Наступнними були  собливості поведінки (надмірна  активність, сором’язливість чи нерішучість тощо) – 22,6%; відмінні від більшості погляди – 21,5%, уподобання чи хобі -18,7%; Рідшою причиною була мовна ознака 8,3% для російської та 6,9% для української мови. 

Найефективнішим методом для припинення або послаблення знущань  виявилася допомога психолога (68,4%). Водночас найкраще діяло поєднання різних методів одночасно. 

Дослідження виявило недостатню реакцію вчителів на випадки булінгу та потребу учнів у психологічній підтримці, а 19,6% опитаних зазначили, що педагоги чи інші дорослі зі школи були свідками цькування і нічого не робили.  

Майже третина респондентів, 24,7%, стали мішенями булінгу від початку повномасштабного вторгнення.

Нагадаємо, що у ВРУ хочуть повернути перевірки на мобінг на роботі.