Вгору
    Онлайн трансляція
    Програма передач

    Останні відео

    Назад до програми передач

    Попередні випуски

    Результати пошуку

    Пам'ять про них не згасне: на згадку про військову звитягу двох криворіжців Олега Захарова та Станіслава Ковальчука встановили меморіальні дошки

    9 Травня 2024, 17:00 Поділитися

    9 травня стало скорботним і водночас пам’ятним днем для педагогічного колективу криворізької гімназії №111 та рідних і близьких Олега Захарова та Станіслава Ковальчука - випускників цього закладу.  Ці герої ціною свого життя захищали наше мирне та вільне існування і для увічнення їх самовідданості на фасаді гімназії відкрили меморіальні дошки.

    Пам'ять про них не згасне: на згадку про військову звитягу двох криворіжців Олега Захарова та Станіслава Ковальчука встановили меморіальні дошки

    Обидва чоловіка після закінчення школи отримали робітничий фах та працювали на промислових підприємствах міста, а потім за покликом держави стали військовими. 

    Олег Захаров з юних років займався футболом, брав участь у змаганнях різного рівня, мав багато спортивних нагород та відзнак. Здобув спеціальність машиніста електровозу. Працював на шахті імені Фрунзе, де поєднував роботу з хобі - очолював футбольну команду.

    Опинившись у війську, під час повномасштабного вторгнення, став солдатом 3 відділення кулеметного взводу військової частини А4443, ВОС-101533А та захищав Донецький напрямок, відповідно до бойових розпоряджень оперативно-тактичного угрупування «Соледар» з 11 серпня 2022. 6 жовтня того року оборонець загинув в районі населеного пункту Весела Долина.

    Герой нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня та орденом «За мужність» III ступеня - посмертно.

    Станіслав Ковальчук після закінчення школи навчався у Криворізькому будівельному училищі №14, де здобув професійну освіту за спеціальністю столяра-теслі. Після училища пройшов строкову службу у лавах Збройних Сил України. Відбув її з 2002 по 2004 рік у військовій частині 3009 в Криму. 

    Демобілізувавшись, влаштувався працювати на Криворізький залізорудний комбінат, шахту «Покровську» учнем прохідника, бурової установки. У 2007 році став досить досвідченим і вправним, тож посів крісло машиніста. 

    На третій день великої війни його мобілізували. Станіслав став помічником гранатометника 1-го відділення 3- го стрілецького взводу стрілецької роботи 2-го стрілецького батальйону військової частини 3011 НГУ та отримав відрядження до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування «Схід». У складі підрозділу разом з військовослужбовцями 54 ОМБр ЗСУ боронили Новомихайлівку Донецької області. Після масованого наступу на позиції 11 травня 2022 року вважався зниклим безвісти. Його загибель підтвердило молекулярно-генетичне дослідження 13 вересня 2022 року. 

    Військовослужбовця посмертно нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня та орденом «За мужність» III ступеня. 

    Раніше ми писали, що криворіжці простилися з командиром БТР Олександром Веремієвим, оборонцем, що поліг на Донеччині.

    Обидва чоловіка після закінчення школи отримали робітничий фах та працювали на промислових підприємствах міста, а потім за покликом держави стали військовими. 

    Олег Захаров з юних років займався футболом, брав участь у змаганнях різного рівня, мав багато спортивних нагород та відзнак. Здобув спеціальність машиніста електровозу. Працював на шахті імені Фрунзе, де поєднував роботу з хобі - очолював футбольну команду.

    Опинившись у війську, під час повномасштабного вторгнення, став солдатом 3 відділення кулеметного взводу військової частини А4443, ВОС-101533А та захищав Донецький напрямок, відповідно до бойових розпоряджень оперативно-тактичного угрупування «Соледар» з 11 серпня 2022. 6 жовтня того року оборонець загинув в районі населеного пункту Весела Долина.

    Герой нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня та орденом «За мужність» III ступеня - посмертно.

    Станіслав Ковальчук після закінчення школи навчався у Криворізькому будівельному училищі №14, де здобув професійну освіту за спеціальністю столяра-теслі. Після училища пройшов строкову службу у лавах Збройних Сил України. Відбув її з 2002 по 2004 рік у військовій частині 3009 в Криму. 

    Демобілізувавшись, влаштувався працювати на Криворізький залізорудний комбінат, шахту «Покровську» учнем прохідника, бурової установки. У 2007 році став досить досвідченим і вправним, тож посів крісло машиніста. 

    На третій день великої війни його мобілізували. Станіслав став помічником гранатометника 1-го відділення 3- го стрілецького взводу стрілецької роботи 2-го стрілецького батальйону військової частини 3011 НГУ та отримав відрядження до складу сил та засобів оперативно-тактичного угрупування «Схід». У складі підрозділу разом з військовослужбовцями 54 ОМБр ЗСУ боронили Новомихайлівку Донецької області. Після масованого наступу на позиції 11 травня 2022 року вважався зниклим безвісти. Його загибель підтвердило молекулярно-генетичне дослідження 13 вересня 2022 року. 

    Військовослужбовця посмертно нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня та орденом «За мужність» III ступеня. 

    Раніше ми писали, що криворіжці простилися з командиром БТР Олександром Веремієвим, оборонцем, що поліг на Донеччині.

    Теги
    • #кривий ріг
    • #меморіал
    • #воїни
    • #захисник