Цифровізація, легалізація дистанційки, заходи з протидії безробіттю та інше: Міністерство економіки підготувало проект нового Кодексу законів про працю
В Україні досі функціонує Кодекс законів про працю 1971 року. До нього вносили численні зміни, але нині він не відповідає вимогам часу, тож Міністерство економіки підготувало проект цього документу. Ним передбачена легалізація різноманітних форм зайнятості, діджиталізація процесів, реформа державної служби зайнятості та інш. Про це повідомила пресслужба відомства.
У січні розпочнеться обговорення нового Кодексу законів про працю.
«У новому законодавстві про працю ми, нарешті, легалізуємо різноманітні форми зайнятості: дистанційну роботу, надомну, нефіксований робочий час. Діджиталізуємо збір інформації про працівника. Більше не потрібні будуть паперові трудові книжки. Боротимемось із мобінгом та чимало іншого. Наша мета – створити умови, аби ті, хто хоче працювати, могли це робити без перешкод», – прокоментувала Юлія Свириденко.
Ще одним важливим кроком стане модернізація Державної служби зайнятості. Ця структура поступово переходитиме до сервісно-орієнтованої моделі розвитку людського капіталу та підтримки соціально незахищених категорій населення.
Також реформа передбачає цифровізацію 90% процесів та широку мережу партнерств з тренінговими компаніями, компаніями з підбору персоналу, а також – з громадськими організаціями, що займаються соціальними проєктами.
Тож ДСЗ зможе стати потужним аналітичним центром, який прогнозуватиме розвиток ринку праці за галузями і регіонами, проєктуватиме програми підтримки. Водночас він продовжить підбирати персонал, навчати та перенавчати безробітних, реалізовувати державні програми підтримки бізнесу та грантові проєкти.
Щоб протидіяти структурному безробіттю у 2024 році Міністерство економіки планує реформувати підходи до державного замовлення. Щоб розв’язати проблему, коли безробітних багато, а ринок праці потребує зовсім інших фахівців – зведуть до мінімуму держзамовлення у вищих навчальних закладах та запровадять гранти.
«Грант частково покриватиме витрати на навчання (cofinancing of tuition). Заклад і освітню програму студент обиратиме за своїми вподобаннями. Мета такої системи – максимальна свобода вибору. Адже молода людина вступатиме в той навчальний заклад, куди хоче, а не де є бюджетні місця. У такому випадку шанси, що по закінченні він або вона працюватимуть за фахом – значно вищі, ніж за нинішніх умов», – підкреслила Перша віцепрем'єр-міністерка.
Юлія Свириденко навела перелік фахівців, яких зараз не вистачає на ринку праці, це – інженери та технічні спеціалісти оборонно-промислового комплексу, військові всіх спеціальностей, випускники зі STEM-освіти (наука, технології, інженерія та математика), медики, зокрема реабілітологи і психологи, освітяни, енергетики, будівельники, архітектори, проєктанти тощо.
Нагадаємо, що мешканці Кривого Рогу зможуть задати питання працівникам місцевого самоврядування. Детальніше читайте у нашому матеріалі.