Завоював 6 медалей на змаганнях, вчився на прикордонника, встиг попрацювати адвокатом і журналістом: історія військовослужбовця та найтитулованішого спортсмена «Ігор Нескорених» Назара Вознюка

Любов до спорту у Назара Вознюка виникла ще під час навчання. Він займався, зокрема, офіцерським багатоборством. ВИШ закінчив з відзнакою, його ім’я занесли на дошку пошани. 

 «Я жив в Кривому Розі щасливо з дружиною та малою дитиною, якій у 2014 році було майже три роки. Працював адвокатом, мав свою юридичну компанію, а ще вів передачу на телебаченні у якій про складні юридичні речі намагався розповідати людською мовою. Почалася війна, і оскільки я колишній військовослужбовець й офіцер прикордонних військ, – не сидів вдома. Щось заграло і я поїхав. Кудись. Так сталося, у 2014-му, поки бігав, як волонтер, у мене загинула дружина. Я змушений був повернутися додому, тому що залишився сам з малою дитиною. У 2019-му було настільки очевидно, що зараз щось почнеться, що сидіти вдома вже було, як кажуть у Кривому Розі: «Западло», - розповідає Назар.

Назар після початку військової агресії країни-терористки рф долучився до лав ЗСУ. На службі отримав поранення. Навіть через складний перелом хребта продовжував займатися спортом. 

 «На той момент у мене була гостра травма, наслідки якої було важко передбачити. Найбільше мотивувало в період реабілітації розуміння того, що треба одужати, бо я один в дитини. Син мене підтримував, ганяв на тренування. Свого часу я вчив його плавати. Коли йому було три роки, якраз перед початком АТО, він навчився плавати, зробив мені подарунок. А потім, так вже сталося, що він мене заново вчив, тому що при моїй травмі, одне з показань реабілітації – плавання. І син помстився мені повної мірою, знущався наді мною тими самими фразами і так само як і я свого часу з нього. Не давав мені спуску жодного», - говорить Назар Вознюк. 

До «Ігор Нескорених» він готувався за підтримки кафедри фізичної підготовки Національної академії. Назару завдяки своїй силі духу вдалося стати найрезультативнішим учасником змагань. 

«Напевно кожен військовий, хто пройшов шлях війни, підтвердить – що це повне відчуття довіри, якого неможливо в житті відчути в будь-якому іншому колі, хіба що в родині. Коли ти не маєш жодних сумнівів, що навіть незнайома людина, яка поруч з тобою, віддасть своє життя за те, щоб прикрити у відповідний момент тебе. Те, що підкуповує, те, що тягне завжди назад. І, до речі, така обстановка відчувається й тут – на тренуваннях «Ігор Нескорених». Ці хлопці навряд чи були знайомі між собою, але тут поводяться з першого дня, як родина, і все дуже добре», - резюмував Назар Вознюк. 

Нагадаємо, «Ігри  Нескорених» завершилися з рекордним результатом для України, адже збірна завоювала 34 медалі.