Боронив Кривий Ріг, та пройшов найгарячіші напрямки: історія захисника з 129-ї окремої бригади сил територіальної оборони
Ігор з позивним «Перший» - водій евакуаційної машини у 129-й окремій бригаді сил територіальної оборони. Пішов на військову службу добровольцем – захищати рідну землю. Відігнавши окупантів від Кривого Рогу, воював Херсонщині, Донеччині та Сумщині. Нещодавно воїн отримав відзнаку «За Патріотизм». Чоловік мріє після війни скоріше повернутися до рідних. Його історією поділилися на сторінці бригади у соцмережі.
До війни Ігор на псевдо «Перший» працював на Жовто-Кам’янському кар’єрі Криворізького заводу водієм навантажувача. На початку повномасштабного вторгнення чоловік пішов добровольцем, маючи за плечима лише строкову службу.
«Подзвонив товариш о 5 ранку і сказав, що почалась війна. Ми зібралися, організували оборону в селі, ну а потім вже поїхав в Апостолове, а там вже було багато людей на заправці, не могли заправитись. У нас з селі майже всі мисливці, тож ми зібрались друзями-мисливцями, взяли зброю набої та стали на оборону. Ну а потім патрулювали всю громаду, вдень та вночі контролювали місцевість, перевіряли чужі машини. Згодом підписали заяву і нас забрали в ТрО, поїхали відразу на Херсон», – розповів про перші дні війни чоловік.
Ігор хотів захистити родину та прогнати окупантів з України. Під час війни він побував на Херсонщині, Донеччині та Сумщині. Чоловік проводив евакуацію під касетними обстрілами і під «Градами», привозив людям продукти. Допомагав усім чим міг.
Навчали чоловіків тоді на ходу, згадували як стріляти вже на позиціях. «Було важко, але воно все звикається та забувається. Пам’ятаєш тільки, що обстріли були й по нам били, і ми били. У всіх є страх, немає тих хто не боїться. Скоріш за все холодна голова, не треба відразу показувати, який ти герой і бігти. Треба бути командою, прислухатись до побратимів і командира», – поділився військовою мудрістю захисник.
Нещодавно військовий отримав за свою службу відзнаку «За Патріотизм».
Ігор робить все можливе, аби у нашого майбутнього покоління не було війни і закликає до цього інших. Але головним джерелом натхнення для чоловіка є його родина і діти. Заради них чоловік продовжує боротися, аби подарувати найріднішим мирне і вільне життя. За півтора роки служби у нього назбиралося дуже багато планів і бажань, але перше, чого хочеться – піти на шашлики з сім’єю та поїхати на відпочинок.
«На городі скоріш за все не скоро захочеться попрацювати. Але у нас мотоблок, тож приїду, всі лопати переламаю, повикидаю. Так вже з цією війною нарились» - пожартував військовослужбовець.
Раніше ми розповідали історію криворізького гірника, який зараз нищить ворогів на Донеччині.
Раніше ми розповідали історію криворізького гірника, який зараз нищить ворогів на Донеччині.
