«Іноземні інструктори не соромились плакати, коли ми розповідали їм про долю дітей і тисяч родин на війні»: історія криворізького гірника Олександра Стояновського, який пройшов навчання за кордоном і нищить окупантів на Донеччині
Криворіжець Олександр Стояновський у мирному житті був машиністом насосних установок РЗФ-1 на Північному ГЗК. У часи війни він отримав псевдо «Ведмідь» і служить старшиною роти у складі десантно-штурмових військ. Разом з побратимами Олександр примножує кількість окупантів у чорних пакетах. 31-річний воїн зміг побувати на навчанні у Великій Британії. Його історію розповіла пресслужба підприємства.
«Ведмідь» каже, що за кордон з ним потрапили як бійці з невеликим досвідом, так і новачки. Сам він долучився до армійської справи з червня цього року. У ТЦК оборонець приходив особисто, ще в перші дні повномасштабного вторгнення. Довгий час його не викликали.
«У пам’яті ще свіжа строкова служба: я проходив її у 2017 році в танкових військах, вже коли тривала війна з російським агресором. Отже, базові речі знав та вмів, зокрема й від учасників АТО. Але, звісно, дуже зрадів такому шансу – повчитися у іноземних військових інструкторів. Тим більш, що мобілізували мене не за моєю військовою спеціальністю, в танкові війська, а в десантно-штурмові», - говорить Олександр Стояновський.
5 тижнів на полігоні були напрочуд насиченими. Захисник зміг пройти підготовку зі стрільби, медицини, тактики, саперну справу. Також була спеціальна гілка програми – техніка бою в окопах і у міській забудові. Олександра навчили штурму і зачистці будівель, просуванню вперед, обранню вигідних позицій для вогневого контролю. Усе це супроводжувалося застосуванням гранат, диму, алгоритмами порятунку і евакуації поранених. Кожен крок – злагоджена робота цілих груп.
«Також вивчали різні типи західного озброєння, зокрема того, яке Велика Британія передавала Україні. Тренувалися використовувати різні протитанкові системи, зокрема NLAW, переносні ЗРК Stinger, знищувати перешкоди за допомогою різних пристроїв. Усе навчання - в умовах максимально наближених до реальних.
Усе навчання було з перекладачем, так що все було зрозуміло. Ще треба відзначити дуже добре ставлення всіх інструкторів, всього персоналу полігону до нас. Дуже гарні враження лишилися. Інструктори викладалися наповну, передавали весь наявний досвід і не соромились своїх сліз, коли ми з ними розмовляли про війну в Україні, про її наслідки для наших людей, долю дітей, тисяч родин. Вони близько сприймають все до серця», - коментує «Ведмідь».
Вдома на Олександра Стояновського чекають 2 бабусі, які його виховали. Він сирота. А поки криворіжець йде вперед, працює над звільненням кожного населеного пункту. І обов’язково вірить, що повернеться до рідних, а Україна буде вільною!
Нагадаємо, раніше ми публікували історію бійців одного з батальйонів 17-ої славетної окремої танкової бригади імені Костянтина Пестушка з Кривого Рогу.
