Щастя на війні – відміна трагічних звісток: боєць «Пірат» з 7-го окремого батальйону АРЕЙ УДА, якого вважали загиблим, виявився живим
Моменти, коли приходить відміна першочергової трагічної звістки - найбільше щастя у військовий час. Перш, ніж прийти до славетного криворізького 7-го окремого батальйону АРЕЙ УДА боєць на псевдо «Пірат» партизанив в окупованому рідному місті. Невеличкий загін зірвиголів давав добрячої прочуханки окупантам, адже в повітря могло злітати все або ж невипадково псуватися. Історію «Пірата» розповіла Вікторія Сімкіна.
«Пірат» має зовнішність спокійного, розсудливого, кремезного молодого чоловіка. А в душі він справжній відчайдух. Під час чергового штурму побратими на рацію отримали повідомлення, що «Пірат» став двохсотим. І всередині у тих, хто його знав, виріс важкий камінь.
«А через півгодини: «Пірат 300! Пірат 300!». І лише потім відчулася страшна слабкість в ногах і з очей бризнули сльози. І це при тому, що особисто я перетиналася з Василем лише кілька разів. Уявіть спектр емоцій тих хлопців і дівчат, які були з ним пліч-о-пліч тривалий час», - прокоментувала Вікторія Сімкіна.
Один з друзів «Пірата» на момент, коли усюди розійшлася інформація про те, що він двохсотий, не повірив в це. І виявився правий.
«Не може бути! «Пірат» не з таких! Ми з ним в таких ... були! Він в Старомайорському осколок в спину піймав. Надів бронік і три дні ще фігачив орків, наче нічого не сталося! А перед цим, на Херсонському напрямку, наїхав колесом на міну. Його врятував правосторонній руль. Ні! Не вірю!», - прокоментував друг по зброї.
Дай, Боже, аби більше було новин про те, що наші Герої живі! Віримо, вклоняємося, чекаємо!
Нагадаємо, раніше ми писали про криворізького гірника Олександра Стояновського, який пройшов навчання за кордоном і нищить окупантів на Донеччині.
