Попри поранення його знову тягнуло на фронт: у Кривому Розі рідні та побратими востаннє були поруч зі штаб-сержантом Василем Гриценко, який довгий час вважався безвісті зниклим
Ціна цієї жорстокої війни вимірюється не лише у розтрощених будинках, спалених машинах та засіяних воронками від снарядів полях. Найбільша наша плата за свободу – життя українських Героїв. Сьогодні у Кривому Розі в останню путь рідні та побратими провели 48-річного штаб-сержанта Василя Гриценка.
Воїн загинув 19 жовтня минулого року. Довгий час вважався зниклим безвісти. Тільки нещодавно, завдяки ДНК, його вдалося повернути до рідного міста.
«Ми ховаємо справжнього воїна, справжнього чоловіка, справжнього друга, справжнього сім’янина, батька. Війна забирає найкращих. Будемо його пам’ятати. Ворога буде покарано. Залишилися дочка, син та дружина. Васька з першого дня пішов у військомат. Він не міг зробити інакше. Спочивай з миром, брате!», - говорить побратим на псевдо «Логіст».
Василь Гриценко служив у лавах 60-ої окремої піхотної Інгулецької бригади. Пішов до ТЦК на добровільній основі. До повномасштабного вторгнення мав досвід захисту країни у прикордонних військах. У мирному житті працював на різних торгівельних підприємствах Кривого Рогу. Рибалка була хобі та відпочинком для душі.
«Знайомі більше ніж 16 років. Так звела доля. Працювали разом. Дуже тяжко, дуже сумно. Що так усе сталося. Що не буде у мене більше такого друга. Він був для всіх взірцем на роботі. Багато чому навчив нас. Ми радо вчилися у нього. Дуже добрий, справедливий чоловік. Служив дуже хоробро і сміливо. Ми його не забудемо!», - додав ліпший друг полеглого.
Василь Гриценко дістав два поранення за час боротьби з ворогом. І все одно його тягнуло на фронт. Пройшов з братами по зброї Іванівку, Архангельське, Ольгіне, Трифоновку, П’ятихатки.
Ніколи не забудемо його відданість і палкий вогонь у серці. Вічна шана!
Нагадаємо, раніше ми у Кривому Розі попрощалися з розвідником Михайлом Маханьковим. https://one.kr.ua/news/49207
