В останню путь провели криворізького захисника Романа Осипенка
7 вересня у Кривому Розі попрощалися з оборонцем України Романом Осипенком. 28-річного чоловіка мобілізували у лютому цього року. Він до останнього подиху боровся за свободу і незалежність країни в лавах 43-ї окремої артилерійської бригади. Останнє бойове завдання чоловік виконував поблизу села Новоєгорівка на Луганському напрямку. У цивільному житті був гірником та виконував обов’язки заступника начальника дільниці №27 шахтобудівельного управління. Невимовного болю його втрата завдала матері, дружині, сестрі та бабусі полеглого.
Роман Осипенко планував пов’язати своє життя з гірничою справою, тому з 2018 року пішов працювати за відповідною професією. він став гірником. З простого гірника доріс до виконувача обовʼязків заступника начальника дільниці №27 шахтобудівельного управління. При цьому встигав приділяти час родині, адже був одружений.
До лав Збройних сил України чоловіка мобілізували у лютому цього року. Відтак, він почав службу у 43-й окремій артилерійській бригаді. Став командувачем бойової машиної – командиром відділення механізованого батальйону. Останнім часом бойові завдання воїн виконував на Луганщині, біля села Новоєгорівка. Хоча рідним не казав, де саме випалює ворога з української землі, аби ті не хвилювалися.
«Це була чиста, світла людина, яка була чесною все життя і залишилася такою до кінця. Завжди підтримував всіх навкруги, ніколи не засмучувався завжди посміхався. Він був відданий сім’ї, роботі, цінував кожну мить свого життя. Ми завжди спішили жити, ніби відчували, що треба насолодитися нашим земним життям разом», - поділилася дружина полеглого героя Анна.
Востаннє з коханим Анна спілкувалася перед його виходом на позиції. Вже потім жінка дізналася, що 29 серпня її чоловік потрапив під потужний танковий обстріл, після чого серце захисника зупинилось назавжди.
7 вересня криворіжця провели в останню путь. Свій спочинок він знайшов у секторі почесних поховань Центрального кладовища. Романа Осипенка посмертно відзначили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня. У Героя залишилися мати, бабуся, сестра та дружина.
Це поховання стало другим на 7 вересня у Кривому Розі, годинами раніше місто простилося із стрільцем 17-ї окремої танкової Криворізької бригади ім. К. Пестушка. Більше про полеглого за Україну Героя можна прочитаті про тут.
До лав Збройних сил України чоловіка мобілізували у лютому цього року. Відтак, він почав службу у 43-й окремій артилерійській бригаді. Став командувачем бойової машиної – командиром відділення механізованого батальйону. Останнім часом бойові завдання воїн виконував на Луганщині, біля села Новоєгорівка. Хоча рідним не казав, де саме випалює ворога з української землі, аби ті не хвилювалися.
«Це була чиста, світла людина, яка була чесною все життя і залишилася такою до кінця. Завжди підтримував всіх навкруги, ніколи не засмучувався завжди посміхався. Він був відданий сім’ї, роботі, цінував кожну мить свого життя. Ми завжди спішили жити, ніби відчували, що треба насолодитися нашим земним життям разом», - поділилася дружина полеглого героя Анна.
Востаннє з коханим Анна спілкувалася перед його виходом на позиції. Вже потім жінка дізналася, що 29 серпня її чоловік потрапив під потужний танковий обстріл, після чого серце захисника зупинилось назавжди.
7 вересня криворіжця провели в останню путь. Свій спочинок він знайшов у секторі почесних поховань Центрального кладовища. Романа Осипенка посмертно відзначили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня. У Героя залишилися мати, бабуся, сестра та дружина. Це поховання стало другим на 7 вересня у Кривому Розі, годинами раніше місто простилося із стрільцем 17-ї окремої танкової Криворізької бригади ім. К. Пестушка. Більше про полеглого за Україну Героя можна прочитаті про тут.
