Вийшов на пенсію та потрапив на війну: Кривий Ріг прощався із загиблим на Донецькому напрямку воїном Юрієм Гончаровим

Ще в перші роки незалежності України молодим хлопцем Юрій Гончаров влаштувався робітником на залізницю, якій присвятить більшу частину свого життя. Працював чоловік помічником машиніста тепловозу, 17 років – пліч-о-пліч зі своїм колегою Сергієм.

«Проїздили повністю ми всі ці роки у пасажирському русі. І вдень, і вночі возили поїзди до Запоріжжя, Дніпра, П’ятихаток, Долинської. У нас дуже важливо виконувати свою роботу сумлінно, і він так і робив. Востаннє ми спілкувалися, коли Юрію залишалося десь три дні до пенсії. Я йому тоді ще казав: та сиди вже в депо, допрацюй до 60 років. Але він не схотів».

Вийшов на пенсію Юрій в листопаді минулого року. Згодом його призвали до ЗСУ за мобілізацією. Служби чоловік не цурався та з честю пішов до лав 53 окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха. 

Зі своїм підрозділом Юрій стримував навалу окупантів на Донецькому напрямку, де виконував чимало складних бойових задач. 5 травня з одного з них криворіжець так і не повернувся. Того дня він разом зі своїм побратимом потрапив під мінометний обстріл неподалік від селища Водяне. Підтверджень смерті не було, тому певний час воїн вважався зниклим безвісти, а рідні сподівалися на краще.

На жаль, дива не сталося. Коли наші хлопці пішли вперед та звільнили ті позиції, тіло виявили. 30 червня, після упізнання, наш земляк знайшов вічний спочинок у секторі почесних поховань Центрального кладовища нашого міста. 

Без коханого чоловіка залишилася дружина, а без люблячого батька – син. За проявлену в боях відвагу Юрія посмертно удостоїли нагрудним знаком «За заслуги перед містом» та медаллю від Довгинцівського району. Нагородні відзнаки передали його родині. Чоловікові тепер назавжди 55. Вічна пам'ять та слава герою!

Нагадаємо, 29 червня Кривий Ріг прощався із полеглим на Запорізькому напрямку гірником Юрієм Созонюком.