Кривий Ріг провів в останню путь полеглого на Авдіївському напрямку військового Павла Мякоту
10 квітня Кривий Ріг попрощався ще з одним мужнім воїном – Павлом Мякотою. У мирний час чоловік працював на КЗРК шахтарем, а потім вийшов на пенсію. Та під час повномасштабного вторгнення Павло, не розмірковуючи, долучився до лав ЗСУ добровольцем. Служив у 129-й Криворізькій бригаді ТрО. 5 квітня у селищі Новокалинове під Авдіївкою Павло героїчно загинув, намагаючись врятувати побратима.
Криворіжець боронив схід України. З травня брав участь у визволенні Херсонщини, потім його перевели на Донецький напрямок. Чоловік брав участь у запеклих боях з ворогом на Донеччині. У селищі Новокалинове під Авдіївкою вже поранений Павло Мякота намагався врятувати 21-річного побратима та земляка Максима Носкова. Та війна забрала обох криворізьких воїнів.
Усі, хто знав чоловіка, назавжди запам’ятають його, як надзвичайно чуйну, сміливу та віддану близьким, друзям і побратимам людину, яка завжди була готова прийти на допомогу кожному з них.
«Дядька Павла неможливо було не любити. Він був неймовірно доброю і чуйною людиною, та ніколи не відмовляв у допомозі. Це видно навіть по кількості людей, що прийшли з ним сьогодні проститися, – розповіла донька найкращих друзів Павла Ольга Ващенко. – Завжди казав, що якщо поранять когось із побратимів, неодмінно піде їх рятувати. Такий вже він був. Для нас це дуже тяжка втрата».
Простився із Павлом і його пес-рятівник, якого назвали «Патрон». Собака довго скавчав біля могили. За словами знайомої родини, цей пес врятував життя Павла і його бійців у Нікополі. Тоді чотирилапий вимусив військових побігти в бліндаж за мить до початку ворожого обстрілу. Після цього випадку Павло забрав собачку до Кривого Рогу. Та цього разу допомогти хазяїну він не міг.
В Павла Мякоти залишились на цьому світі старенька мати, брат, син та багато друзів. Вічна пам’ять нашому загиблому захисникові.
В Павла Мякоти залишились на цьому світі старенька мати, брат, син та багато друзів. Вічна пам’ять нашому загиблому захисникові.