Вгору
    Онлайн трансляція
    Програма передач

    Останні відео

    Назад до програми передач

    Попередні випуски

    Результати пошуку

    «Хлопцям треба допомагати знищувати ворогів»: колишня держпрацівниця щодня готує смачну їжу для військових з криворізького батальйону «Арей» й мріє самостійно протистояти окупантам

    1 Березня 2023, 17:00 Поділитися

    Військова агресія рф змусила кожного українця змінити своє життя й багатьох стати на захист держави. Прикладами справжніх патріотів своєї країни стала й левова частка криворіжців чи військових з формувань нашого міста. Наразі мова йде про тендітну Олену, котра постійно годує наших хлопців смачненьким і закликає їх взяти з собою на фронт. Історію дівчини опублікували в соцмережах 7-го окремого батальйону «Арей» УДА.

    «Хлопцям треба допомагати знищувати ворогів»: колишня держпрацівниця щодня готує смачну їжу для військових з криворізького батальйону «Арей» й мріє самостійно протистояти окупантам

    За мирного життя пані Олена була держпрацівницею у пенсійному фонді. 24 лютого минулого року її життя також змінилося й вона вирішила стати надійною опорою в тилу для наших військових. 

    «Моя професія підпадає під військовий облік, я з 26 лютого допомагала хлопцям, і коли постало питання про мобілізацію, я вирішила залишитись з ними до кінця, до нашої Перемоги! Жодного дня не жалкую, бо я не змогла сидіти на робочому місці біля комп’ютера, пити каву, в той час, коли країна потребує моєї допомоги», – відмітила «Єлька». 

    Наразі військова постійно трудиться над смачною їжею для наших військових. Для жінки найголовніше підтримати бійців та допомогти їм будь-чим. Смачненьке готує Олена для військових з 7 окремого батальйону «Арей», але їй дуже хочеться битися з хлопцям разом на фронті.

    «За військовою спеціальністю я стрілець, наші хлопці працюють в тому напрямку, а на «передок» дівчат не пускають. Я дуже прошу, я кожен раз їм нагадую, що я хочу разом з ними там бути, але поки що мене залишають на кухні. Я сподіваюсь що мене на якісь курси відправлять і потім я зможу поїхати туди, бо хлопцям треба допомагати знищувати ворогів. Я себе не бачу на кухні, я себе бачу там. Я не злякаюсь», – зауважила пан Олена.

    Найомріянішою для військової, як і для кожного українця, є наша Перемога. Проте, що відбуватиметься після неї – наразі невідомо. Найголовніше, аби вона настала якомога швидше.

    «Я дуже багато думаю над тією миттю коли мені скажуть «Оленка! Перемога!»… Повернусь на держслужбу, але чи зможу я там залишитись – це вже інше питання. Мені буде бракувати цього азарту, адреналіну. Кожного дня у нас зараз якісь ситуації, хвилювання. У кожного з нас щось змінилось всередині», – додала «Єлька».

    За мирного життя пані Олена була держпрацівницею у пенсійному фонді. 24 лютого минулого року її життя також змінилося й вона вирішила стати надійною опорою в тилу для наших військових. 

    «Моя професія підпадає під військовий облік, я з 26 лютого допомагала хлопцям, і коли постало питання про мобілізацію, я вирішила залишитись з ними до кінця, до нашої Перемоги! Жодного дня не жалкую, бо я не змогла сидіти на робочому місці біля комп’ютера, пити каву, в той час, коли країна потребує моєї допомоги», – відмітила «Єлька». 

    Наразі військова постійно трудиться над смачною їжею для наших військових. Для жінки найголовніше підтримати бійців та допомогти їм будь-чим. Смачненьке готує Олена для військових з 7 окремого батальйону «Арей», але їй дуже хочеться битися з хлопцям разом на фронті.

    «За військовою спеціальністю я стрілець, наші хлопці працюють в тому напрямку, а на «передок» дівчат не пускають. Я дуже прошу, я кожен раз їм нагадую, що я хочу разом з ними там бути, але поки що мене залишають на кухні. Я сподіваюсь що мене на якісь курси відправлять і потім я зможу поїхати туди, бо хлопцям треба допомагати знищувати ворогів. Я себе не бачу на кухні, я себе бачу там. Я не злякаюсь», – зауважила пан Олена.

    Найомріянішою для військової, як і для кожного українця, є наша Перемога. Проте, що відбуватиметься після неї – наразі невідомо. Найголовніше, аби вона настала якомога швидше.

    «Я дуже багато думаю над тією миттю коли мені скажуть «Оленка! Перемога!»… Повернусь на держслужбу, але чи зможу я там залишитись – це вже інше питання. Мені буде бракувати цього азарту, адреналіну. Кожного дня у нас зараз якісь ситуації, хвилювання. У кожного з нас щось змінилось всередині», – додала «Єлька».

    Теги
    • #кривий ріг
    • #військові