Як рік війни вплинув на ринок праці?
Уже рік в Україні триває війна, яку світ не бачив із часів Другої світової. Вона стала серйозним випробуванням бля багатьох сфер нашого життя. Чи не найбільший удар отримав ринок праці, який на початку вторгнення був фактично паралізованим, коли в березні більше 53% людей, які мали роботу до війни, втратили її, а показник безробіття досягав рекордних значень, вирісши в чотири рази. Про те, як протягом року війни змінювалась ситуація із безробіттям та про найзатребуваніші вакансії, читайте у матеріалі «Першого Міського» до річниці повномасштабного вторгнення.
Війна – окрім решти страшних реалій, найбільше лихо для сучасної економіки. Через бойові дії сотні підприємств виявилися окупованими, пошкодженими або банально знищеними. У більшості тих, які залишилися цілими, серйозно постраждала логістика. Окупація та блокування українських портів зупинила цілі галузі національної економіки. В таких умовах у перші тижні війни величезна кількість підприємств почали призупиняти або ж повністю припиняти свою діяльність, звільняти або відправляти робітників на простій.
Варто відзначити, що в умовах військового стану Держстат не публікує статистику по безробіттю. Тому точних цифр за рік отримати не вийде, і всі оцінки рівня безробіття за цей період ґрунтуються на непрямих методах дослідження: опитуваннях, даних служб зайнятості та сервісів з пошуку роботи тощо.
Згідно із результатами опитування групи «Рейтинг», у березні більше 53% українців із тих, хто мав роботу до початку війни не працювали. На той час лише 2% опитаних змогли знайти собі нове робоче місце. Зачепила війна майже усі без винятку спеціальності. З безробіттям стикнулися навіть працівники ІТ-сектору: у березні роботу шукали в чотири рази більше ІТ-фахівців, ніж на те була потреба у компаній.
Станом на початок квітня, за оцінками Міжнародної організації праці, роботу втратили з початку війни 4,8 мільйонів українців, що складає близько третини від усієї кількості наявних у державі робочих місць.
Влітку Державна служба зайнятості реєструвала рекордні 12 зареєстрованих безробітних на одну наявну вакансію. І це ще й при тому, що в умовах військового стану офіційний статус безробітного зберігається не більше 90 днів. У липні, за оцінкою Національного банку, рівень безробіття у країні складав 35%, що майже в 4 рази вище довоєнного показника (9,8%).
Аналогічну тенденцію показували і сервіси пошуку роботи. На платформі «Work.ua» за передвоєнний січень розмістили 58,5 тисяч вакансій. Тоді як у квітні – лише 8,7 тисяч. До прикладу, у тому ж квітні кількість людей, яка шукала роботу, розмістивши на сервісі своє резюме, склала майже 100 тисяч, а до літа виросла до 152 тисяч осіб.
Щоб не звільняти своїх працівників, роботодавці часто просто скорочували їм зарплати. Цьому сприяв і високий рівень безробіття: роботодавцю легше просто замінити працівника на іншого, який активно шукає хоча б якусь роботу, ніж платити іншому більшу зарплатню. Це призвело до того, що у травні середній рівень заробітної плати, за підрахунками аналітиків, став навіть нижчим ніж у довоєнний січень. Повернутися до значень січня вдалося тільки із початком нового, 2023 року. Враховуючи те, що за цей час усі товари та послуги встигли сильно здорожчати – можна сказати, що заробітна плата суттєво скоротилася.
Тим не менше, починаючи із літа, ситуація на ринку праці поступово покращується. Відновлення відбувається дуже нерівномірно. Найшвидше – на заході країни, у Львівській та Івано-франківській областях. Найбільший попит на працівників сфер послуг, торгівлі та логістики. Топ-5 вакансій на сервісах пошуку роботи уже тривалий час займають посади продавця-консультанта, менеджера із продажів, водія, адміністратора та кухаря. Останнім часом росте попит також і бухгалтерів та фахівців у сфері аудиту.
