«Техніку треба любити»: бойова історія екіпажу танкістів із 17-ї Криворізької бригади
Рівно рік триває героїчний спротив нашого народу повномасштабному російському вторгненню. До захисту своєї країни зі зброєю в руках стали тисячі людей. Серед них – і один із танкових екіпажів 17-ї окремої танкової Криворізької бригади, які рік тому залишили свої сім’ї та пішли нищити ворога на полі бою. Їх думки та бойові історії опублікувала бригада на своїй сторінці в соцмережі.
17 окрема танкова Криворізька бригади імені Костянтина Пестушка захищає нашу країну із перших днів війни 2014 року. У річницю від початку повномасштабного вторгнення, 24 лютого, підрозділ публікує думки та спогади відважних воїнів одного з танкових екіпажів, які уже рік боронять нашу країну. Він складається із трьох людей: командира танку Андрія з позивним «Ведмідь», старшого механіка-водія взводу Дениса Шестова та навідника Дениса Федорова.
Нищать окупантів хлопці на своїй вірній бойовій машині – на танку Т-72. Механік-водій Денис розповідає про своє перше знайомство з технікою: «Освоїв легко, як два пальці об асфальт. Та ж сама машина, тим більше коли просто крутиш гайки. Головне – техніку треба любити, і тоді вона завжди буде заводитися та ніколи не відмовлятиме».
Спочатку хлопці воювали на Херсонському напрямку, де допомагали виганяти росіян із правобережжя. Саме цей екіпаж був тим, хто з боями брав населений пункт Петрівка. Після того воїни стали стримувати ворожу навалу на місто-фортецю Бахмут. Кажуть, що на відміну від Херсонщини, де майже жодного разу не доводилося турбуватися про міни, вся земля тут – просто кишить ними.
«Стараємось. Результат на обличчя: не витримує метал», – хлопці показують сліди на броні танка від ворожих кумулятивних снарядів. Навідник Денис Федоров не стримує вдячності до своєї бойової машини: «Рятувала вона нас часто. Витягувала із таких передряг. За це їй величезне спасибі».
А «передряг» на бойовому шляху екіпажу було багато. Остання – нещодавно, тут же, під Бахмутом. Той бій згадує командир «Ведмідь»: «Крайній наш виїзд був взагалі хорошим. Вийшли трьома машинами із піхотою. Просувалися вперед. Піхота трішки відстала від нас. Ми рухались далі і побачили через посадку, паралельно нам, ворожу техніку. Одразу розвернули гармату і оперативно відпрацювали двома снарядами». Як результат – знищений російський БМП-3.
Не дивлячись на важкий пройдений ними шлях, воїни сповнені енергії та жаги й надалі боронити країну аж до самої перемоги: «У нас все «ґуд», завжди на позитиві, завжди готові. Орки лізуть і далі – треба їх бить», - кажуть танкісти.
