Рік незламності: як це було?
24 лютого назавжди увійде в історію як день, який змінив долю України та всього світу. З того часу минув уже рік. Цілий рік триває жорстока, кривава, нелюдська війна за наше майбутнє. Війна, яка має на меті вознести Українську Державу, знищити убогі кайдани меншовартості та здобути волю, або ж, згинути зі зброєю в руках. Війна, яка об’єднала нас у любові до своєї країни та один до одного. За цей рік ми пережили багато: біль страшних втрат та радість перших перемог, пізнали підлість ворога та силу нашої єдності, відчули хто ми є та за що боремося. Згадаймо ж, як це було разом із матеріалом «Першого міського».
Лютий…
24 лютого 2022 року, четвер, ранок. Багато українців ще солодко сплять у власних кімнатах, хтось збирається на роботу. Вони ще не знають, що спливають останні миті їх старого життя, настає момент, який поділить його на до та після.
Четверта ранку. Людина, яка стане для всіх українців уособленням жалюгідності та зла завершує свою сповнену брехні, цинізму та блюзнірства записану раніше промову, проголошуючи «спеціальную ваєнную аперацию». У своєму кровожерливому угарі він ще не знає, що припускається найбільшої помилки у своєму нікчемному житті.
Сотні ракет пронизують повітряний простір нашої країни, несучи в собі смерть для сотень українців. Зазомбовані солдати на нескінченній кількості машин перетинають кордон одразу у Херсонській, Донецькій, Луганській, Сумській, Харківській, Чернігівській та Київській областях.
Захоплена Чорнобильська АЕС, острів Зміїний. Слова одного із захисників острова: «Русский военный корабль, иди на х@й» стають гаслом спротиву українського народу. Тисячі українців починають тікати на захід країни або за кордон. На пунктах пропуску та трасах утворюються величезні черги.
26 лютого - нічні бої у столиці. Українські захисники повністю спалюють передові загони ворога, які у надії на «легку прогулянку» вриваються до Києва верхи на автозаках. Росія наносить удар по одній із багатоповерхівок Києва, який одразу потрапляє на перші шпальти світових газет, тим самим повністю розвінчавши міф, що країна-терористка «б’є тільки по військовим цілям».
27 лютого в аеропорту Гостомеля разом із елітним російським десантом знищенний унікальний літак Ан-225 «Мрія».
28 лютого стає повністю зрозуміло, що план «Бліцкригу» росіян провалився. Президент України підписує заяву на вступ до ЄС.
Кривавий березень: жахи Маріуполя, втрата Херсона та перші перемоги
У перший же день весни росіяни завдають одразу два терористичних удари. Вони приголомшують тисячі українців, які ще не до кінця розуміють усю людоїдську суть «братнього народу». 1 березня атаковані площа свободи у Харкові та київська телевежа у Бабиному Яру.
Тривають бої за Херсон. Окрім військовслужбовців першими на захист міста у безнадійній ситуації стають та жертвують своїм життям члени Херсонської ТрО. Третього березня місто окупували. Свого визволення воно чекатиме ще довгих 8 місяців.
9 березня увесь світ облітають світлини із породілею з пологового будинку Маріуполя, по якому окупанти нанесли авіаційний удар, цинічно прикриваючись словами «база Азову».
17 березня. Знову Маріуполь, знову цинічний, мабуть найкривавіший удар росіян по мирним людям, які переховувалися у підвалі драмтеатру, заздалегідь написавши на площі поряд «Діти». Від того удару ймовірно загинули щонайменше 600 людей, хоча встановити точну цифру наразі неможливо. Окупанти знесли залишки драмтеатру екскаваторами, зрівнявши його з землею та приховавши свій ганебний військовий злочин.
29 березня. Переговори делегацій у Стамбулі. Лише пізніше ми зрозуміємо, що потрібні вони були росії лише для того, щоб, оголосивши «жест доброї волі», втекти з північних областей, де їх майже повністю розгромили. Україна виграла свою першу битву – битву за столицю та Київщину.
Шокуючий квітень: Буча, крейсер «Москва» та перший «Рамштайн»
2 квітня ЗСУ заходить у Бучу. Весь світ облітають кадри страшних злочинів, які вчиняють росіяни: просто посеред вулиці лежать тіла із зав’язаними руками, навколо знаходять декілька братських могил. На вбитих – сліди катування, а ті, хто вижив переповідають жахливі подробиці. Буча стала шоком для світу та, перш за все, для України, жителі якої нарешті остаточно зрозуміли: ціль росіян – просто знищити усіх нас як націю.
13 квітня почала з’являтися перша інформація про удар по флагману чорноморського флоту, крейсеру «Москва». Тому самому, якого посилав подалі український прикордонник на Зміїному острові. 14 квітня «воєнний корабль» пішов на дно. Його знищили ракетами «Нептун» українського виробництва. Це стало неабияким моральним ударом для росіян та продемонструвало професіоналізм українських захисників.
26 квітня на німецькій авіабазі «Рамштан» пройшла перша зустріч міністрів оборони більш ніж 40 країн світу, для узгодження військової допомоги для України.
Важкий травень: «Азовсталь», «Євробачення» та ленд-ліз.
У символічний день - 9 травня Президент США Джозеф Баден підписує другий в світовій історії ленд-ліз, що вселяє надію в українців та надає очікування гарантованої перемоги. Цікаво, що відтоді жодна техніка з ленд-лізу так і не заїхала в Україну. Усю військову допомогу, яку надає нині США Україні, вона не потребуватиме повернення, на відміну від техніки, отриманої за ленд-лізом.
14 травня український гурт Kalush Orchestra здобуває перемогу на «Євробаченні» з піснею «Стефанія», що приносить їй популярність у всьому світі. Зі сцени з вуст наших виконавців до світової спільноти звучать заклики про евакуацію наших незламних військових з «Азовсталі», яких вже затиснули росіяни.
З 16 по 20 травня останні захисники українського Маріуполя виходять з Азовсталі та потрапляють у полон. Оборона міста стала однією із найграндіозніших операцій у світовій історії. Не маючи змогу впоратись із українськими захисниками, росіяни просто перетворювали місто та завод «Азовсталь» на руїни, рівняючи з землею квартал за кварталом та спричинивши там гуманітарну катастрофу. Відчайдушна оборона маріупольців виграла для наших Збройних Сил час, щоб укріпити свою оборону на інших плацдармах фронту.
Спекотний червень: звільнення Зміїного, Україна – кандидат в ЄС та перші «Хаймарси»
23 червня сталася по-справжньому історична подія: Європарламент надав Україні та Молдові статус кандидата на вступ до ЄС, тим самим підтвердивши європейське майбутнє для України та її віддільність від геополітичних інтересів росії, за що боролися тисячі українців раніше, та боряться сотні тисяч зараз на полі бою.
З кінця червня у руках ЗСУ почали з’являтися перші американські РСЗВ HIMARS М142, які докорінно переломили ситуацію на полі бою, завдаючи феєричні удари по складам із боєприпасами та розташуванню особового складу чи техніки в тилу окупантів.
30 червня, не витримавши натиску наших захисників, росіяни роблять черговий «жест доброї волі», залишаючи острів Зміїний.
Липень: зернові угоди та теракт в Оленівці
22 липня у Стамбулі за посередництва Туреччини й ООН підписано «зернові» угоди щодо гарантій безпечного вивозу з українських морських портів зерна на експорт для подолання продовольчої кризи у світі. Це не завадило уже наступного ранку росіянам завдати терористичного удару по одеському порту.
У ніч із 28 на 29 липня, задля приховання катувань і вбивств українських полонених росіяни завдали удару по виправній колонії в окупованій Оленівці, де загинули (за даними самих окупантів) 53 українських полонених. Для дискредитації української армії в очах суспільства окупанти почали надзвичайно цинічно звинувачувати у своєму теракті ЗСУ.
«Бавовняний» серпень: удари по Криму, ядерний тероризм росіян та пів року війни
Серпень став першим місяцем із початку війни коли росіяни не змогли захопити жодного нового великого населеного пункту чи міста. Натомість Україна почала завдавати активні удари по окупованому Криму: 9 серпня по аеродрому у Новофедорівці, знищивши близько 9 літаків, 16 серпня по військовій базі під Джанкоєм та аеродромі у Гвардійському, а 18 серпня по аеродромі Бельбек у Севастополі.
Росіяни під прикриттям Запорізької АЕС створили військову базу та почали нагнітати ядерний шантаж, загрожуючи своїми діями на станції усій Європі, що, однак, їм не допомогло.
24 серпня Україна відзначала одразу дві знакові дати: День незалежності та пів року із початку війни.
Контрнаступальний вересень: операція ЗСУ на півдні, звільнення Харківщини, російські фейкові референдуми та мобілізація
У вересні ЗСУ принесли багато сюрпризів для окупантів. Широко анонсований у українській пресі наступ на півночі Херсонщини розпочався ще наприкінці серпня. Наші війська поступово притискали ворога на півдні. Бої йшли важкі, а росіяни перекидали на правий берег Дніпра величезну кількість техніки, забувши про окуповану Харківщину. Проте, про неї не забули ЗСУ. 6 вересня почалась, станом на сьогодні, найблискавичніша та найуспішніша операція українських військових, яка приголомшила Україну та увесь світ а найбільше – росію.
Всього лише за тиждень наші захисники звільнили майже всю території Харківщини з містами Балаклія, Ізюм та Куп’янськ та захопили просто величезну кількість техніки загарбників.
Щоб зупинити просування українських військових росіяни не придумали нічого ліпшого, ніж оголосити 21 вересня про проведення фейкових «референдумів» на окупованих територіях та «часткову» мобілізацію.
Того ж дня із полону звільнили 215 захисників-азовців Маріуполя, включно із їх командирами.
Клоунські «референдуми» проходили 23-27 вересня. У їх результати не повірили навіть самі росіяни. 30 вересня кремлівський карлик оголосив про «приєднання» Донецької, Луганської, запорізької та Херсонської областей до складу росії.
Вибуховий жовтень: руйнування Кримського мосту, перші ракетні атаки по критичній інфраструктурі та розгром росіян у Лимані
8 жовтня, на наступний ранок після дня народження путіна, прогримів вибух на Керченському мосту. Пропагандистський символ окупантів, яким вони перекидали до України велику кількість зброї, було значно пошкоджено.
Щоб відповісти на таку блискучу операцію українських спецслужб, росіяни не придумали нічого кращого, ніж оголосити «війну» українським трансформаторам, та уже 10 жовтня завдали першого масованого ракетного удару по енергетичні інфраструктурі України, пошкодивши 40 її відсотків.
Незламний листопад: звільнення Херсону, енергетичний терор росіян та блекаут
Не маючи змоги утримувати правий берег Дніпра під професійними ударами наших захисників, 9 листопада окупанти оголосили черговий, уже четвертий «жест доброї волі» та почали виводити свої війська на Лівобережжя.
ЗСУ звільнили Херсон 11 листопада, а весь світ облетіли кадри із тисячами херсонців, які зі сльозами на очах виходили привітати та обійняти своїх визволителів.
Окупанти і далі виміщали свою лють від поразок на українській енергосистемі, влаштувавши масштабну ракетну атаку на неї 15 листопада. Наступна атака 23 листопада призвела до масштабного і, на даний час, єдиного блекауту на кілька годин. Щоб справитися із наслідками таких атак по всій країні почали розгортати «Пункти незламності».
Холодний грудень: початок штурму Бахмута, відключення світла та смертоносний удар по Кривому Розі
У грудні росіяни активно розпочала свій наступ на східні околиці Бахмуту, для чого задіяли як мобілізованих, так і завербованих в’язнів. Місто перетворилося на справжню фортецею, де ЗСУ своєю кров’ю та потом продовжують і понині тримати оборону.
Окупанти продовжували свої терористичні атаки по українській енергосистемі, через що уже практично у всіх куточках країни стали нормою щоденні відключення світла. Під час однієї із таких атак, 16 грудня російська ракета влучила у житловий будинок у Кривому Розі, забравши життя п’ятьох мирних громадян та поранивши ще кілька десятків.
«Леопардовий» січень: західні танки для України та удар по Дніпру
Росіяни продовжували свої масові ракетні удари по енергетичній системі Україні, які, варто зазначити, ставали все менш успішними. Чого не скажеш про їх кривавість. 14 січня російська ракета влучила у житлову дев’ятиповерхівку в Дніпрі, повністю знищивши під’їзд, забравши життя 46 мирних українців та поранивши ще близько сотні. Цей акт тероризму став справжнім шоком для країни та наймасовішою трагедією для Дніпропетровської області.
Щоб помститися росіянам за такі жахіття, Україна тисла на західних партнерів для отримання бронетехніки. І 24 січня 2023 року нарешті вдалося схилити Німеччину до поставок своїх танків Leopard. Наступного дня стало відомо, що і США відправить до України свої Abrams, а решта Європейських держав почала формувати так звану «танкову коаліцію».
І знову лютий…
24 лютого 2022 року, четвер, ранок. Багато українців ще солодко сплять у власних кімнатах, хтось збирається на роботу. Вони ще не знають, що спливають останні миті їх старого життя, настає момент, який поділить його на до та після.
27 лютого в аеропорту Гостомеля разом із елітним російським десантом знищенний унікальний літак Ан-225 «Мрія».
28 лютого стає повністю зрозуміло, що план «Бліцкригу» росіян провалився. Президент України підписує заяву на вступ до ЄС.
Кривавий березень: жахи Маріуполя, втрата Херсона та перші перемоги
У перший же день весни росіяни завдають одразу два терористичних удари. Вони приголомшують тисячі українців, які ще не до кінця розуміють усю людоїдську суть «братнього народу». 1 березня атаковані площа свободи у Харкові та київська телевежа у Бабиному Яру.
Тривають бої за Херсон. Окрім військовслужбовців першими на захист міста у безнадійній ситуації стають та жертвують своїм життям члени Херсонської ТрО. Третього березня місто окупували. Свого визволення воно чекатиме ще довгих 8 місяців.
9 березня увесь світ облітають світлини із породілею з пологового будинку Маріуполя, по якому окупанти нанесли авіаційний удар, цинічно прикриваючись словами «база Азову».
17 березня. Знову Маріуполь, знову цинічний, мабуть найкривавіший удар росіян по мирним людям, які переховувалися у підвалі драмтеатру, заздалегідь написавши на площі поряд «Діти». Від того удару ймовірно загинули щонайменше 600 людей, хоча встановити точну цифру наразі неможливо. Окупанти знесли залишки драмтеатру екскаваторами, зрівнявши його з землею та приховавши свій ганебний військовий злочин.
29 березня. Переговори делегацій у Стамбулі. Лише пізніше ми зрозуміємо, що потрібні вони були росії лише для того, щоб, оголосивши «жест доброї волі», втекти з північних областей, де їх майже повністю розгромили. Україна виграла свою першу битву – битву за столицю та Київщину.
Шокуючий квітень: Буча, крейсер «Москва» та перший «Рамштайн»
2 квітня ЗСУ заходить у Бучу. Весь світ облітають кадри страшних злочинів, які вчиняють росіяни: просто посеред вулиці лежать тіла із зав’язаними руками, навколо знаходять декілька братських могил. На вбитих – сліди катування, а ті, хто вижив переповідають жахливі подробиці. Буча стала шоком для світу та, перш за все, для України, жителі якої нарешті остаточно зрозуміли: ціль росіян – просто знищити усіх нас як націю.
13 квітня почала з’являтися перша інформація про удар по флагману чорноморського флоту, крейсеру «Москва». Тому самому, якого посилав подалі український прикордонник на Зміїному острові. 14 квітня «воєнний корабль» пішов на дно. Його знищили ракетами «Нептун» українського виробництва. Це стало неабияким моральним ударом для росіян та продемонструвало професіоналізм українських захисників.
26 квітня на німецькій авіабазі «Рамштан» пройшла перша зустріч міністрів оборони більш ніж 40 країн світу, для узгодження військової допомоги для України.
Важкий травень: «Азовсталь», «Євробачення» та ленд-ліз.
У символічний день - 9 травня Президент США Джозеф Баден підписує другий в світовій історії ленд-ліз, що вселяє надію в українців та надає очікування гарантованої перемоги. Цікаво, що відтоді жодна техніка з ленд-лізу так і не заїхала в Україну. Усю військову допомогу, яку надає нині США Україні, вона не потребуватиме повернення, на відміну від техніки, отриманої за ленд-лізом.
14 травня український гурт Kalush Orchestra здобуває перемогу на «Євробаченні» з піснею «Стефанія», що приносить їй популярність у всьому світі. Зі сцени з вуст наших виконавців до світової спільноти звучать заклики про евакуацію наших незламних військових з «Азовсталі», яких вже затиснули росіяни.
З 16 по 20 травня останні захисники українського Маріуполя виходять з Азовсталі та потрапляють у полон. Оборона міста стала однією із найграндіозніших операцій у світовій історії. Не маючи змогу впоратись із українськими захисниками, росіяни просто перетворювали місто та завод «Азовсталь» на руїни, рівняючи з землею квартал за кварталом та спричинивши там гуманітарну катастрофу. Відчайдушна оборона маріупольців виграла для наших Збройних Сил час, щоб укріпити свою оборону на інших плацдармах фронту.
Спекотний червень: звільнення Зміїного, Україна – кандидат в ЄС та перші «Хаймарси»
23 червня сталася по-справжньому історична подія: Європарламент надав Україні та Молдові статус кандидата на вступ до ЄС, тим самим підтвердивши європейське майбутнє для України та її віддільність від геополітичних інтересів росії, за що боролися тисячі українців раніше, та боряться сотні тисяч зараз на полі бою.
З кінця червня у руках ЗСУ почали з’являтися перші американські РСЗВ HIMARS М142, які докорінно переломили ситуацію на полі бою, завдаючи феєричні удари по складам із боєприпасами та розташуванню особового складу чи техніки в тилу окупантів.
30 червня, не витримавши натиску наших захисників, росіяни роблять черговий «жест доброї волі», залишаючи острів Зміїний.
Липень: зернові угоди та теракт в Оленівці
22 липня у Стамбулі за посередництва Туреччини й ООН підписано «зернові» угоди щодо гарантій безпечного вивозу з українських морських портів зерна на експорт для подолання продовольчої кризи у світі. Це не завадило уже наступного ранку росіянам завдати терористичного удару по одеському порту.
У ніч із 28 на 29 липня, задля приховання катувань і вбивств українських полонених росіяни завдали удару по виправній колонії в окупованій Оленівці, де загинули (за даними самих окупантів) 53 українських полонених. Для дискредитації української армії в очах суспільства окупанти почали надзвичайно цинічно звинувачувати у своєму теракті ЗСУ.
«Бавовняний» серпень: удари по Криму, ядерний тероризм росіян та пів року війни
Серпень став першим місяцем із початку війни коли росіяни не змогли захопити жодного нового великого населеного пункту чи міста. Натомість Україна почала завдавати активні удари по окупованому Криму: 9 серпня по аеродрому у Новофедорівці, знищивши близько 9 літаків, 16 серпня по військовій базі під Джанкоєм та аеродромі у Гвардійському, а 18 серпня по аеродромі Бельбек у Севастополі.
Росіяни під прикриттям Запорізької АЕС створили військову базу та почали нагнітати ядерний шантаж, загрожуючи своїми діями на станції усій Європі, що, однак, їм не допомогло.
24 серпня Україна відзначала одразу дві знакові дати: День незалежності та пів року із початку війни.
Контрнаступальний вересень: операція ЗСУ на півдні, звільнення Харківщини, російські фейкові референдуми та мобілізація
У вересні ЗСУ принесли багато сюрпризів для окупантів. Широко анонсований у українській пресі наступ на півночі Херсонщини розпочався ще наприкінці серпня. Наші війська поступово притискали ворога на півдні. Бої йшли важкі, а росіяни перекидали на правий берег Дніпра величезну кількість техніки, забувши про окуповану Харківщину. Проте, про неї не забули ЗСУ. 6 вересня почалась, станом на сьогодні, найблискавичніша та найуспішніша операція українських військових, яка приголомшила Україну та увесь світ а найбільше – росію.
Всього лише за тиждень наші захисники звільнили майже всю території Харківщини з містами Балаклія, Ізюм та Куп’янськ та захопили просто величезну кількість техніки загарбників.
Щоб зупинити просування українських військових росіяни не придумали нічого ліпшого, ніж оголосити 21 вересня про проведення фейкових «референдумів» на окупованих територіях та «часткову» мобілізацію.
Того ж дня із полону звільнили 215 захисників-азовців Маріуполя, включно із їх командирами.
Клоунські «референдуми» проходили 23-27 вересня. У їх результати не повірили навіть самі росіяни. 30 вересня кремлівський карлик оголосив про «приєднання» Донецької, Луганської, запорізької та Херсонської областей до складу росії.
Вибуховий жовтень: руйнування Кримського мосту, перші ракетні атаки по критичній інфраструктурі та розгром росіян у Лимані
8 жовтня, на наступний ранок після дня народження путіна, прогримів вибух на Керченському мосту. Пропагандистський символ окупантів, яким вони перекидали до України велику кількість зброї, було значно пошкоджено.
Щоб відповісти на таку блискучу операцію українських спецслужб, росіяни не придумали нічого кращого, ніж оголосити «війну» українським трансформаторам, та уже 10 жовтня завдали першого масованого ракетного удару по енергетичні інфраструктурі України, пошкодивши 40 її відсотків.
Незламний листопад: звільнення Херсону, енергетичний терор росіян та блекаут
Не маючи змоги утримувати правий берег Дніпра під професійними ударами наших захисників, 9 листопада окупанти оголосили черговий, уже четвертий «жест доброї волі» та почали виводити свої війська на Лівобережжя.
ЗСУ звільнили Херсон 11 листопада, а весь світ облетіли кадри із тисячами херсонців, які зі сльозами на очах виходили привітати та обійняти своїх визволителів.
Окупанти і далі виміщали свою лють від поразок на українській енергосистемі, влаштувавши масштабну ракетну атаку на неї 15 листопада. Наступна атака 23 листопада призвела до масштабного і, на даний час, єдиного блекауту на кілька годин. Щоб справитися із наслідками таких атак по всій країні почали розгортати «Пункти незламності».
Холодний грудень: початок штурму Бахмута, відключення світла та смертоносний удар по Кривому Розі
У грудні росіяни активно розпочала свій наступ на східні околиці Бахмуту, для чого задіяли як мобілізованих, так і завербованих в’язнів. Місто перетворилося на справжню фортецею, де ЗСУ своєю кров’ю та потом продовжують і понині тримати оборону.
Окупанти продовжували свої терористичні атаки по українській енергосистемі, через що уже практично у всіх куточках країни стали нормою щоденні відключення світла. Під час однієї із таких атак, 16 грудня російська ракета влучила у житловий будинок у Кривому Розі, забравши життя п’ятьох мирних громадян та поранивши ще кілька десятків.
«Леопардовий» січень: західні танки для України та удар по Дніпру
Росіяни продовжували свої масові ракетні удари по енергетичній системі Україні, які, варто зазначити, ставали все менш успішними. Чого не скажеш про їх кривавість. 14 січня російська ракета влучила у житлову дев’ятиповерхівку в Дніпрі, повністю знищивши під’їзд, забравши життя 46 мирних українців та поранивши ще близько сотні. Цей акт тероризму став справжнім шоком для країни та наймасовішою трагедією для Дніпропетровської області.
Щоб помститися росіянам за такі жахіття, Україна тисла на західних партнерів для отримання бронетехніки. І 24 січня 2023 року нарешті вдалося схилити Німеччину до поставок своїх танків Leopard. Наступного дня стало відомо, що і США відправить до України свої Abrams, а решта Європейських держав почала формувати так звану «танкову коаліцію».
І знову лютий…
