У Кривому Розі поховали двох мужніх військових Сергія Журавського та Андрія Мовчана, котрі віддали свої життя за свободу й незалежність України
15 січня в нашому місті простилися з двома військовими, які до останнього подиху захищали український народ від країни-агресорки. Життя Сергія Журавського забрала російська агресія 29 грудня, а Андрія Мовчана ‒ 11 січня. В двох криворіжців була єдина мета ‒ подолати ворога й звільнити державу, але за це вони віддали своє життя та обидва поховані на Центральному кладовищі.
Вдень 15 січня розпочалась жалобна панахида за Сергієм Журавським. Труну із тілом полеглого розвідника привезли до місця його останнього спочинку ‒на Центральне кладовище. Саме у секторі почесних поховань священнослужитель провів церемонію відспівування, а тіло чоловіка передали землі. Провести в останню путь воїна зібралися рідні та близькі, друзі, знайомі, колишні колеги по роботі.
«Це був мій золотий син, він такий добрий та в душі був справжній воїн. Був у Литві й казав «Ні, мамо, я не щур, я повинен їхати й захищати тебе та свого сина». Це була дійсно золота дитина, всіх поважав та всім помагав. Ніколи він не принижував нікого й поганого не робив. Казав, що все добре, аби не хвилювалась», ‒ зі сльозами на очах промовила мати криворіжця Тамара Іванівна.
«Я поховала зятя вже. У вересні був у відпустці. Він підійшов до мене та я його не впізнала. Казав «Тітко Тетяна, не плачте, все буде добре. Ми помстимося за Серьожу». І от тепер я його ховаю тут. Були дуже добрі люди, діти наші. Коли вже закінчиться ця війна… Серьожа був дуже добрий, завжди допомагав», ‒ відмітила мати друга полеглого воїна пані Тетяна.
Сергій Журавський розпочав воювати з ворогами у 2014 році. Через рік чоловік повернувся з зони проведення АТО до мирного життя. Він працював будівельником й газоріжчиком, до повномасштабного вторгнення перебував у Литві. Чоловік повернувся з-за кордону, аби знов стати на захист держави. Сергій Журавський був розвідником окремого батальйону спеціального призначення «Дике поле». На фронті отримав поранення, а відновившись одразу повернувся до протистояння ворогам.
Воював він на Лиманському напрямку. А 29 грудня життя нашого розвідника обірвалося. У Сергія Журавського залишились 82-річна мама, дружина та син. Найбільше чоловік хотів останнім часом помститися окупантам за розв’язану війну й тисячі вбитих українців.
Цього ж дня простилися зі справжнім патріотом своєї країни та нашим земляком Андрієм Мовчаном. Бездиханне тіло чоловіка доставили на Центральне кладовище, де у секторі почесних поховань священнослужитель провів церемонію відспівування. Після цього рідні й близькі востаннє попрощалися з військовим та його поховали. Віддати шану Андрію Мовчану й попрощатися із ним прийшли родичі, друзі та знайомі, колишні колеги й бойові побратими.
Андрій Мовчан став на захист України 27 січня минулого року. Чоловік не вагався, коли його призвали, й долучився до лав ЗСУ, аби звільнити державу від ворогів. Криворіжець був водієм-електриком-оператором взводу матеріального забезпечення військової частини А0221. 11 січня цього року наш військовий перебував поблизу населеного пункту Кліщіївка, що на Донеччині. Саме там в ході бою з рашистами наш земляк і загинув.
Редакція «Першого Міського» висловлює співчуття з приводу такої тяжкої втрати, а також вдячність Сергію Журавському і Андрію Мовчану за їх подвиг.
Нагадаємо, на Центральному кладовищі провели в останню путь стрільця Криворізької бригади територіальної оборони Михайла Авраменка.
.
.
