13 січня в Україні відзначають Щедрий вечір: історія свята та традиції
З давнини 13 січня українці відзначають свято Щедрого Вечора або Маланки. Цього дня було прийнято влаштовувати святкову вечерю. Після якої молодь традиційно перевдягалась, хтось - обов'язково в Маланку. Разом ходили від хати до хати та співали святкові пісні - щедрівки.
Виникнення свята пов’язане з переходом України на григоріанський календар. Через це усі свята отримали нові дати. Проте, церква вирішила залишити для себе юліанський календар. Саме тому Різдво святкувалось 7 січня, а не 25 грудня. А день Святого Василя, який за григоріанським календарем відзначається 1 січня, православна церква святкує 14. Тому цей день в народі називають «Старим Новим роком». А вечір перед ним, 13-го січня, має назву Щедрий (по аналогії із Святим вечором перед Різдвом). У цей вечір Церква вшановує пам'ять преподобної Меланії, звідки і пішла ще одна народна назва свята – «Маланки».
Проводжати Старий Новий рік було прийнято обрядовими піснями – щедрівками. Щедрувати ходили як дорослі, так і діти. Всесвітньо відома пісня «Щедрик», авторства українця Миколи Леонтовича, яка у західному світі традиційно асоціюється з Різдвом, насправді – щедрівка.
Цього дня у містах проходили святкові ярмарки, на яких люди розважали себе танцями та співами. Увечері уся сім’я збиралася за столом, де окрім «щедрої» куті було багато непісних (на відміну від Різдва) страв. Особливе місце займали м’ясні страви зі свинини. Обов’язково готували домашню ковбасу та кров’янку, печеню, до якої подавали картоплю, холодець – традиційну зимову українську страву, верещанку (страва із тушкованих у буряковому квасі свинячих ребер), різноманітну нарізку із м’яса та сала. Крім того на столі були: пироги з різною м’ясною або фруктовою начинкою, узвар, вареники, тушкована капуста. Млинці на святковому столі символізували Сонце. Часто в цей день їх готували з начинкою із м’яса, для чого любили використовувати відварений язик. В народі така страва називалась «Лизень у торбі».
Після вечері, молодь та усі бажаючі збирались щедрувати. Потрібно було перевдягатися у бабусь, а хтось із компанії обов’язково перевдягався в «козу Маланку». Після чого ходили від хати до хати, бажали господарям гарного нового року, щастя, здоров’я, достатку та діточок, як на небі зірочок. За це очікували отримати гроші чи смаколики.
