Стоячи на колінах, прощався Кривий Ріг з полеглим у протистоянні ворогу на Херсонщині Євгеном Кашинським

Вранці 20 грудня розпочалась жалобна панахида за Євгеном Кашинським. Труну із тілом військового доставили до будинку, де він прожив все своє життя. Саме там священнослужителі отець Святослав та отець Вадим провели церемонію відспівування, а потім бійця доправили на кладовище Краматорівка. Там присутні мали змогу востаннє попрощатись з мужнім криворіжцем, а потім його тіло передали землі. 

Провести в останню путь нашого бійця зібралося декілька сотень людей – рідні та близькі, бойові побратими, колишні колеги по роботі, небайдужі криворіжці

«Мій побратим ніколи не боявся, завжди вів вперед за собою хлопців і був взірцем для нас. Дуже шкода, що він загинув, але Герої не вмирають. Ми помстимося за нього», – відмітив військовим з позивним «Капрал». 

За словами сусідки бійця Броніслави Іванівни, знайомі запам’ятали його тільки доброю та світлою людиною. Він був зразковим сім’янином, турботливим чоловіком, батьком і сином. Ніколи не відмовляв у допомозі.

Євген Кашинський народився й виріс у нашому місті. Він пішов по стопах свого батька й працював на промисловому підприємстві «Суха Балка». Також захоплювався спортом, полюбляв регбі та футбол. Захисник був справжнім криворіжцем та усім серцем вболівав за ФК «Кривбас», був членом фанатської спільноти клубу, де мав псевдо «Каша». Коли почалось широкомасштабне вторгнення, відправився боронити нашу державу від окупантів. Чоловік долучився до підрозділу «Регбісти» 129-ї криворізької бригади ТрО. Хлопцям вдалося затрофеїти кілька ворожих бойових машин, які будуть служити на благо Батьківщини тепер вже під синьо-жовтим прапором. За нього і віддав життя Євген.

15 грудня Євген Кашинський перебував поблизу селища Максима Горького, що на Херсонщині. Саме там стався ворожий артилерійський обстріл, котрий й забрав життя нашого воїна. У чоловіка залишились дружина й маленька дитина.

«Перший Міський» висловлює щирі співчуття родині полеглого Героя. Вічна пам’ять та слава.