У Кривому Розі попрощались з відважним бійцем Владиславом Липкою, який загинув під час боїв за Куп’янськ

Вранці 21 вересня розпочалась траурна панахида за Владиславом Липкою. Тіло загиблого воїна доставили одразу до місця його останнього спочинку – у сектор почесних поховань, що на Центральному кладовищі. Саме там священнослужитель провів церемонію відспівування, а рідні та близькі востаннє попрощались з 27-річним військовим. Потім чоловіка поховали. 

Серед тих, хто проводжав Владислава в останню путь, були рідні та близькі полеглого, знайомі, сусіди, однокласники та небайдужі криворіжці.

«Я сподіваюся, що донька буде ним пишатися і що війна скоро закінчиться. Шкода, що молоді хлопці гинуть… Він був дуже популярним серед друзів. Влад кілька років працював у Києві, а коли сюди приїжджав, то у нас було багато друзів у хаті та його багато хто кликалав до себе. Його всі любили. Він завжди говорив, що ми захищаємо своє та переможемо, тому у нас є успіхи», – сказала мати Тетяна Липка.

«Влад був веселим, ніколи не був сумним. Був хлопець те, що треба. Не могли повірити, що його не стало, дуже шкода», – зауважив дядько полеглого військового Віталій Володимирович. 

За словами матері, її син закінчив школу й коледж та мав багато мрій. Владислав Липка сім разів стрибав з парашутом і працював на декількох роботах, а потім пішов за контрактом до лав ЗСУ. 2,5 роки він ніс службу, був у зоні проведення ООС на Донецькому напрямку, керував артилерією. З початку широкомасштабного вторгнення воїна мобілізували та скерували на Харківський напрямок. 

9 вересня Владислав Липка трагічно загинув через вибухові травми. Серце криворізького військового зупинилось під час визволення Куп’янська від рашистів. У бійця залишились мати, восьмирічна донька та кохана дівчина, з якою вони планували одружитись. Також матері Владислава Липки вручили посмертну нагороду її сина - нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.