Нацгвардієць з криворізької військової частини розповів про бої за Маріуполь та нещадну поведінку загарбників
Напевно кожен українець чув про оборону Маріуполя й «Азовсталі» від російських окупантів, які перетворили місто на суцільні руїни з тисячами трупів мирних городян. Наші військові тривалий час захищали місто й виборювали свободу місцевих, одним з них був гвардієць з позивним «Мат». Наш захисник розповів про тяжкі бої за Маріуполь, а його історію опублікували у соцмережах Військової частини 3011 Національної гвардії України.
Для гвардійця з криворізької частини навчальні тривоги закінчились ще до широкомасштабного вторгнення. Напередодні ворожі судна порушили територіальні води України. Саме тому ротно-тактична група, яка базувалася під час ротації на околиці Маріуполя, перейшла у підпорядкування «Азову».
«Перший бій за Маріуполь ми зустріли на блокпосту 2 березня. Очікувався прорив ворожої техніки зі сторони населеного пункту Мангуш і наш підрозділ прибув на підкріплення. Російські війська гатили по блокпосту із танків, намагаючись прорвати оборону, однак, їх наступ було відбито. Згодом була обрана більш зручна позиція, яка стала рашистам «кісткою поперек горла» – із неї добре проглядалася дорога, а важка техніка противника раз по раз намагалася провести «розвідку боєм». Кілька одиниць їхньої техніки під час таких вилазок було знищено», – сказав військовий з позивним «Мат».
Через декілька днів, за словами нашого бійця, у місті розпочались вуличні бої з окупантами.
«Ми пересувалися по місту невеликими групами, по чотири-п’ять чоловік. Отримували завдання тримати ту чи іншу ділянку, обороняти позиції. Росіяни не шкодували снарядів – били по нам із усього, що у них було. Танки, «Гради», «Урагани», різнокаліберна артилерія, ударна авіація, скидали на голови фосфорні бомби», – відмітив гвардієць.
Також чоловік розповів, що старшим над його групою був азовець з позивним «Раз-два». Вони із побратимами спілкувалися лише позивними й не запам’ятовували імен.
«І кожен намагався бути з кимось із «своїх». Для чого це потрібно? Ми розуміли, що це війна, і вона несе за собою втрати. Ми з моїм товаришем, з першого дня трималися разом, тому нам дали позивні «Шах» і «Мат»», – розповів про історію свого позивного наш захисник.
Також чоловік додав, що військові рф постійно відстежували пересування українських бійців, прослуховували рації. У разі, якщо наші воїни займали позиції, окупанти намагалися їх звідти «викурювати» – випалювали цілі будівлі, залишаючи по собі лише згарище.
