У Кривому Розі в останню путь провели снайпера Артема Карповича, який загинув від ворожої кулі
14 вересня у нашому місті попрощалися із криворізьким Героєм, який загинув ще 11 березня. Артем Карпович боронив нашу державу на Херсонському напрямку й не планував здаватися окупантам, тому поцілив в одного з них, після чого нашого Героя застрелили впритул. Віддати шану полеглому захиснику прийшло до 70 містян.
Вранці 14 вересня розпочалась траурна панахида за Артемом Карповичем. Труну із тілом криворізького військового доставили одразу на Центральне кладовище, де в секторі почесних поховань він знайшов свій останній спочинок. Саме там з 23-річним хлопцем попрощалися, а почесна варта здійснили традиційні три залпи холостими патронами, аби вшанувати пам’ять військового.
Попрощатися з Артемом Карповичем прийшли близько 70 місцевих жителів – рідні, близькі, друзі, бойові товариші, колишні колеги, а також небайдужі городяни.
«Батьки ростили сина, він у них єдиний, він допомагав батькам і літнім людям. В школі був працьовитим. Дуже вдячна за те, що він нас захищав. Це найкращий хлопець, дуже вклоняємось і дякуємо батькам», – згадує полеглого квартальна Ольга Максимова.
«Мені зараз так важко казати про Артема. Це дійсно була дитина, в якої була така свята посмішка. Він нам запам’ятався добрим та уважним. В мене просто нема слів. Він віддав життя за те, щоб ми жили. Ми ніколи його не забудемо, в нашій пам’яті він завжди залишиться», – зазначила класна керівниця нашого захисника Наталя Іванівна.
«Ми з Артемом разом навчалися, він завжди був готовий прийти на допомогу. Дуже гарним другом був, я впевнений, що був і гарним військовим. Він поклав життя за нашу незалежність і свободу, за це йому велика шана. Мені дуже важко з ним прощатися, він був дуже хорошим другом. Слава Героям», – наголосив друг й однокласник Артема Карповича Роман Хливчук.
«Ми з Артемом були однокласникам, разом навчалися з першого по 11 клас. Це найдобріша людина, яку я знала за своє життя. Він інколи не був осторонь, завжди брав участь у всіх заходах, всім допомагав. Він ніколи нікого не залишав в біді – це не просто слова, а так і є насправді. Ві є Героєм, вічна йому пам’ять. Слава Україні», – сказала однокласниця Дарія.
«Виховали таку прекрасну людину, і дякуємо йому за те, що він віддав своє життя за нас, і ми маємо зараз мирне небо над Кривим Рогом. Це наш сусід, ми віддаємо йому велику шану... Артем віддав найдорогоцінніше, що можливо було віддати – це своє життя за нас, за людей, аби в нас було мирне небо», – розповів сусід полеглого бійця пан Сергій.
Артем Карпович почав боронити нашу державу ще у зоні проведення АТО. А з початком широкомасштабного вторгнення не сумніваючись взяв до рук зброю та відправився знову протистояти ворогам. 23-річний хлопець був снайпером 96-го піхотного батальйону й перебував на Херсонському напрямку.
За словами присутніх, наш військовий загинув 11 березня. Він із командиром опинилися на позиції загарбників. Окупанти перерізали горло бойовому побратиму Артема. Після цього Артем Карпович вистрілив в одного з військових рф зі словами «Ми за Україну», не плануючи здаватися в полон. Після цього парубка застрелили в голову. Його поховали місцеві жителі селища Ольгине, Бериславського району. І лише нині тіло хлопця вдалося повернути додому, передати землі у Кривому Розі.
«Ми разом з головою та депутатом хоронили нашого Артема. Дякуємо батькам та всім за такого сина. Шість днів ми дуже просили російських окупантів, що вони нам дозволили поховати наших хлопців. Вони дозволили й ми захоронили їх у лікарняному парку, як могли, прочитали молитву й пообіцяли, що ми все зробимо, аби їх захоронити по-людські. Так і трапилося, я не могла не прийти. Мої співчуття усім рідним, це дуже тяжка втрата. Я їх всіх бачила живими, ніхто не вірив, що вони загинуть так швидко», – зауважила заступниця голови Високопільської громади пані Тетяна.
Артема Карповича посмертно нагородили від імені міської влади орденом «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
