У Кривому Розі провели в останню путь загиблого на війні проти окупантів військового Василя Циба
7 вересня попрощалися з криворіжцем Василем Цибом, який чотири дні тому отримав смертельне поранення під час протистояння російським загарбникам на Херсонщині. Його тіло мужньо виніс з поля бою батько, котрого також поранило у тому ж бою. Полеглий почав захищати Україну ще у 2014 році, перебуваючи у зоні проведення АТО. Віддати шану криворізькому герою прийшли близько 300 містян.
7 вересня близько 14:30 розпочалась траурна панахида за Василем Цибом. Труну із тілом криворізького військового доставили одразу до місця його останнього спочинку на Центральне кладовище. У секторі почесних поховань священнослужитель провів церемонію відспівування.
Попрощатися з Василем Цибом прийшли близько 300 місцевих жителів – рідні, близькі, друзі, бойові товариші, колеги, сусіди, а також небайдужі городяни.
«Я знав Василя ще з малечку, десь 10 років тому ми почали спілкуватись… Харизматична, хоробра і дуже компанійська людина. Він знаходив із усіма спільну мову, був ватажком компанії. Василь завжди був у центрі уваги, йому так це подобалось, і всі його так сприймали. Він був справедливою людино, дуже цінував цю рису в людях… На Василя всі рівнялись, він тренував людей, бо мав бойовий досвід», – наголосив товариш по службі нашого бійця з позивним «Механік».
Василь Циб народився у селищі Буди, де закінчив школу, а вже потім переїхав до нашого міста. У 2014 році відправився в зону проведення АТО, аби боронити східні рубежі держави. Протистояв ворогам чоловік три роки, після чого повернувся до мирного життя. 25 лютого наш захисник не став сидіти вдома та пішов разом з батьком та двома друзями до лав тероборони. Згодом чоловіків поділили по різним підрозділам.
Чоловік воював на Миколаївському напрямку, а потім його перевели на Херсонський разом зі своїм батьком. 3 вересня окупанти «накрили» позицію наших бійців мінометним обстрілом. В результаті цього Василь Циб та його батько Сергій Циб отримали поранення. Батько нашого захисника на собі виніс тіло сина з місця обстрілу, намагаючись його врятувати, поки син ще був живий. Проте рани були не сумісні із життям, тому 28-річний чоловік у званні молодшого сержанта загинув.